№ 86269372, 10.12.2019, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа №461/8277/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянина України, працюючого директором ПП НВФ «Відеограф» та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Директором ПП НВФ «Відеограф» ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 36462844), вчинено порушення вимог законодавства про порядок ведення податкового обліку, а саме занижено податок на додану вартість в сумі – 78060 грн., чим порушено п. 184.7 ст. 184, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що відображено в акті перевірки від 08.10.2019 року №111/05.04/36462844.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи судовими викликами.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП, неявка особи відносно, якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №50 від 21.10.2019 року та актом документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні контролюючі органи №111/05.04/36462844 від 08.10.2019 року.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП доведена повністю.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 163-1 КУпАП в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 188-1, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький