Sentence № 8624667, 23.02.2010, Putyla District Court of Chernivtsi Oblast

Справа № 1-11/2010р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року Путильський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Лисака І.Н.

при секретарі Помазан М.В.

за участю прокурора Прокопця Є.М.

потерпілої ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3

підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Путила справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, не судимого;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не судимого;

за ст. 286 ч.3 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 14 листопада 2003 року в 06-30 годин керуючи технічно справним автомобілем „Опель Астра”, д/н 573-12ІВ, із швидкістю між 60 та 70 км/год на ближньому світлі фар в умовах недостатньої видимості по асфальтобетонній дорозі сполученням Чернівці-Вашківці-Вижниця в сторону м. Чернівці на 44км+900м між селами Банилів та Слобода-Банилів в порушення вимог п.12.1 та п.12.2 ПДР України, який зобов’язував водія у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості вибрати таку швидкість руху, щоби мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, за 8-10 м виявив на його смузі руху перешкоду у вигляді залишеного без нагляду трактора Т-150К, д/н 8014ЧС, та допустив зіткнення з останнім, внаслідок чого пасажири автомобіля „Опель Астра” ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень померли.

Підсудний ОСОБА_5 14 листопада 2003 року в 01-30 годин керуючи трактором Т-150К, д/н 8014ЧС на автодорозі сполученням Чернівці-Вашківці-Вижниця в сторону м. Чернівці на 44км+900м між селами Банилів та Слобода-Банилів внаслідок закінчення пального, залишив вказаний транспортний засіб на правій смузі руху правою стороною до узбіччя, не позначивши належним чином перешкоду для інших учасників дорожнього руху, чим порушив п.1.5, п.9.10.б та п.9.11.б ПДР, які зобов’язували останнього не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, своїми діями не загрожувати життю або здоров’ю громадян, не завдавати матеріальних збитків, а також в разі вимушеної зупинки установити знак аварійної зупинки, що забезпечує безпеку дорожнього руху не ближче 40м до транспортного засобу поза населеним пунктом з боку гіршої видимості, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів, що спричинило загибель людей.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вину в інкримінованому їм злочині не визнали. ОСОБА_4 показав, що керував транспортним засобом поза населеним пунктом в межах дозволеної ПДР швидкістю 60 км/год, а зіткнення сталося внаслідок недотримання ПДР водієм трактора, який залишив останній в темну пору доби в умовах недостатньої видимості внаслідок туману без ввімкненої аварійної сигналізації та попереджувальних знаків. Побачивши за 8-10м стоячий на смузі трактор технічно та фізично не спроміг уникнути зіткнення, але вважає, що якби рухався зі рекомендованою експертами швидкістю 14-19 км/год наслідки зіткнення могли би бути не такими тяжкими. Просить суд визнати невинним, але, при протилежному, при призначенні покарання врахувати утримання 3-х неповнолітніх дітей, допомогу потерпілим, які не мають до нього жодних претензій, позитивну характеристику з місця проживання та давність вчиненого.

Підсудний ОСОБА_5 показав суду, що після закінчення пального в тракторі о 01-30 годин на скільки це можливо проїхав ним ближче до правої сторони узбіччя, ввімкнув фари та габаритні вогні, зняв передню решітку радіатора з світло відбиваючим аварійним знаком та встановив за 40м перед трактором. Після чого не знайшовши дома та у сусідів пального, випив вдома близько 150 г горілки та ліг спати. Біля 8-00 годин від свого сина довідався про те, що з трактором зіткнувся легковий автомобіль, під час чого загинуло троє осіб. Вважає себе невинним у ДТП, оскільки не був учасником дорожнього руху, та просить його по суду виправдати. Його не винуватість у ДТП також підтверджують потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що вважає винним у ДТП виключно водія трактора, який залишив останнього на дорозі з порушенням ПДР. Претензій до підсудного ОСОБА_4 не має, а має вимоги до підсудного ОСОБА_5, які після роз’яснення прав потерпілої до початку судового слідства так і не заявила.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 двічі в судове засідання не з’явились та не повідомили поважність причин неявки, хоча належним чином були сповіщенні про час та місце розгляду справи. Враховуючи наявність в матеріалах справи заяви про відсутність претензій до підсудних, суд оцінює їхню неявку як байдужість до прийнятого по справі рішення.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 показали суду, що з різних причин перебували на місці ДТП 14.11.2003 року та бачили розташування ТЗ на дорозі. Трактор стояв лівими колесами майже на роздільній смузі без ввімкнутих будь-яких світлових приладів та при відсутності перед ним будь-яких попереджувальних про небезпеку знаків.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що проїжджаючи 14.11.2003 року о 02-30 годин між вищевказаними селами до ДТП бачив за 200м стоячий трактор із ввімкнутими задніми фарами та габаритами, а перед ним приблизно за 20 м навалене гілля, яке попереджувало про небезпеку.

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що був власником трактора, яким керував ОСОБА_5 Вказує, що до ДТП трактор був технічно справним та на ньому була передня решітка радіатора із аварійним трикутником, яка після ДТП зникла. Вважає, що ОСОБА_5 саме нею попередив про небезпеку, але цей знак з невідомих причин перед ДТП зник.

Вислухавши покази підсудних, потерпілої, свідків, оголосивши покази інших потерпілих та свідків, які не з’явилися, думку прокурора та адвокатів, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 в порушені п.12.1 та п.12.2 ПДР України доведена в повному обсягу зібраними органом досудового слідства матеріалами та даними, добутими в судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ст.286 ч.3 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб. Вина ОСОБА_5 в порушенні п.1.5, п.9.10.б та п.9.11.б ПДР також доводиться матеріалами справи, за виключенням п.19.4 ПДР, а його дії невірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.3 ст.286 КК України, по-скільки суб’єктом даного злочину є лише особа, яка керує транспортним засобом. Внаслідок цього суд вважає кваліфікувати дії підсудного ОСОБА_5 за ст.291 КК України за кваліфікуючими ознаками порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух і спричинило загибель людей. Невизнання підсудними вини суд трактує як правову необізнаність, внаслідок чого вони заперечують наявність умислу на вчинення злочину не дивлячись на інкримінування злочину, вчиненого з необережності.

Наявність кваліфікуючих ознак у вигляді загибелі кількох осіб внаслідок ДТП визнається підсудними і під сумнів учасниками судового засідання не ставиться. Керування автомобілем „Опель Астра” в момент зіткнення ОСОБА_4 визнається, а невиконання вимог п.12.1 та п.12.2 ПДР підтверджується як його показами, так і показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які вказують на недостатню видимість внаслідок туману, через що ОСОБА_4 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен був врахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух ТЗ та безпечно керувати ним, а, крім того, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості вибрати таку швидкість руху, щоби мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. Як наслідок, ОСОБА_4, побачивши за 8-10 м перешкоду через невірно вибрану швидкість руху, не зумів зупинити ТЗ. Залишення трактора без нагляду саме ОСОБА_5 ним визнається, а порушення п.1.5, п.9.10.б та п.9.11.б ПДР підтверджується показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які підтвердили відсутність будь-яких попереджувальних про небезпеку знаків перед трактором, а покази свідка ОСОБА_14 суд вважає неприйнятними, оскільки попередження про небезпеку складанням гілля не підтвердив сам підсудний ОСОБА_5, а покази ОСОБА_15 про зниклу решітку радіатора з аварійним знаком після ДТП не підтверджує її встановлення перед трактором. Крім цього, їх вина підтверджується висновками комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи Київського НДІСЕ № 6224/6225 від 7.08.2007 року (а.с.109-117, т.2) та висновком додаткової комісійної судової авто-технічної експертизи Львівського НДІСЕ №3510 від 21.10.2008 року (а.с.12-16,т.3), які на підставі протоколу огляду та схеми ДТП (а.с.3-7.т.1) та інших вихідних даних, добутих під час досудового слідства з показів підсудних та свідків, вказують на наявність невідповідності дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимогам ПДР України, що, на переконання суду, перебуває в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП та настанням наслідків у вигляді загибелі трьох осіб.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного. Як обставини, які пом'якшують йому покарання, суд враховує відсутність з боку потерпілих претензій, що свідчить про допомогу останнім, позитивну характеристику за місцем проживання, утримання трьох неповнолітніх дітей. Обтяжуючих ОСОБА_4 покарання обставин судом не встановлено. Враховуючи особу винного, обставини, які пом’якшують покарання, збіг більше 6 років з часу вчинення злочину, під час яких ОСОБА_4 не порушував підписку про невиїзд та не перешкоджав встановленню істини по справі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного з метою попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд встановив, що підсудний не ухилявся від слідства та суду, протягом 6 років не вчиняв нових злочинів, а злочин, за яким підсудний притягується до кримінальної відповідальності в силу ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, внаслідок чого особа на підставі ст.49 КК України звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло п’ять років. Оскільки органом досудового слідства підсудному інкримінувалось вчинення тяжкого злочину, який перекваліфікований судом в нарадчій кімнаті, суд для виконання вимог, передбачених ст.ст.11№ та 282 КПК України, не мав змоги з’ясувати думку підсудного щодо закриття постановою відносно нього кримінальної справи за збігом строку притягнення до кримінальної відповідальності. З цих причин суд вважає за обов’язкове на підставі ч.6 ст.7 КПК України звільнити ОСОБА_5 від покарання.

В силу ст.93 КПК України відшкодування судових витрат по оплаті праці експертів віднести за рахунок підсудних (т.1-а.с.91, 116,187; т.2-а.с.8, 22,34, т.3-а.с.11,17).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

В силу ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Визнати винним ОСОБА_5 в скоєні злочину, передбаченого ст. 291 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_4 попередньо обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, а обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку 1090 (одну тисячу дев’яносто) грн. 80 коп. на р/р 35220002000298 в УДК м. Чернівці, код 25575279, МФО 856135 для НДЕКЦ управління МВС України в Чернівецькій області за проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку 2915 (дві тисячі дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 62 коп. в дохід Державного бюджету України за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти днів з дня проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд.

Суддя