
27.11.2019 Справа № 369/3559/17
Справа пр. №2/756/5502/19
ун. №369/3559/17
У Х В А Л А
27 листопада 2019 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,
учасники справи:
представник позивача - Нікеркін М .В .,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором від 31 липня 2008 року №К4Н0АК00050293, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 , а також договором поруки від 31 липня 2008 року, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором.
У судовому засіданні 27 листопада 2019 року було з`ясовано, що указана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.
У зв`язку з тим, що справа за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості належить до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду м. Києва або Києво-Святошинського районного суду Київської області, головуючим у справі суддею на обговорення учасників процесу було поставлено питання про можливість передати справу на розгляд належному суду.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд передати справу на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
21 травня 2019 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості надіслано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Надсилаючи справу до Оболонського районного суду м. Києва, Києво-Святошинський районний суд Київської області виходив з того, що на час пред`явлення позову місце проживання відповідача ОСОБА_3 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Оболонського району м. Києва. Свій висновок суд обґрунтовував покликанням на відповідь, надану на запит суду адресно-довідковим підрозділом територіального органу ДМС України - УДМС України в Київській області (а. с. 39). Однак Києво-Святошинським районним судом Київської області не звернуто уваги на те, що позичальником за кредитно-заставним договором від 31 липня 2008 року №К4Н0АК00050293 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9-16, 18-19), і саме ця особа вказана АТ КБ "ПриватБанк" у якості відповідача у справі (а. с. 1-2). Натомість інформація, надана УДМС України в Київській області, якою керувався Києво-Святошинський районний суд Київської області, передаючи справу до Оболонського районного суду м. Києва, стосується зовсім іншої особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не є відповідачем у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Отже, Києво-Святошинський районний суд Київської області помилково передав за підсудністю Оболонському районному суду м. Києва справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Аналізуючи зміст позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк", суд вважає, що при визначенні підсудності справи за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суду слід було керуватись правилами підсудності за вибором позивача, передбаченими ч. 14 ст. 110 ЦПК України (у редакції, чинній на час пред`явлення позову).
Так, відповідно до ч. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 цього кодексу.
Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч. 1 ст. 109 ЦПК України (у редакції, чинній на час пред`явлення позову).
Судом з`ясовано, що на час подання позовної заяви місце проживання відповідача ОСОБА_3 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ), а відповідача ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Оскільки місце проживання чи перебування відповідачів не зареєстровано в Оболонському районі м. Києва, дана справа згідно з положеннями ч. 1 ст. 109, ч. 14 ст. 110 ЦПК України (у редакції, чинній на час пред`явлення позову), не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.
Підстав для розгляду справи відповідно до правил виключної підсудності немає.
За приписами ч. 1 ст. 378 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
На час пред`явлення позову місце проживання відповідача ОСОБА_3 було зареєстроване в Києво-Святошинському районі Київської області, отже справа за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на наведене, ураховуючи те, що представник позивача у судовому засіданні просив суд передати справу за підсудністю Києво-Святошинському районному суду Київської області, суд дійшов висновку про необхідність передати справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області.
За таких обставин, керуючись ст. 31 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Передати цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Андрейчук
The court decision No. 86198151, Obolonskyi District Court of Kyiv City was adopted on 27.11.2019. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 369/3559/17. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: