Decision № 86106478, 28.11.2019, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2019 р. Справа № 905/1665/19За позовом Публічного акціонерного товариства « Енергомашспецсталь »

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Домініон »

про стягнення 120050,00 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Харитонова М.І. - предст.

Від відповідача не з`явився

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство « Енергомашспецсталь » звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Домініон » 120050,00 грн. збитків.

Ухвалою від 11.09.2019 р. матеріали справи № 905/1665/19 передані за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.10.2019 р. відкрите провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення судового засідання на 07.11.2019 р.

Ухвалою від 07.11.2019 р. розгляд справи був відкладений до 28.11.2019 р., у зв`язку з нез`явленням у судове засідання представника відповідача.

27.11.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подане клопотання про витребування у Державної податкової служби України, Дружківської державної податкової інспекції Костянтинівсько - Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області інформацію стосовно того, чи був сплачений ТОВ «Домініон » податок на додану вартість з господарських операцій, за якими були оформлені податкові накладні: №1 від 04.04.2018 р., № 2 від 18.06.2018 р., № 3 від 05.07.2018 р., № 3 від 29.05.2018 р., № 4 від 22.06.2018 р., № 1 від 06.06.2018 р., № 2 від 21.05.2018 р., № 3 від 21.06.2018 р., № 4 від 19.04.2018 р. у вказаних податкових накладних.

Суд у задоволенні зазначеного клопотання відмовляє, оскільки суд не розглядає питання податкових правовідносин.

Представник відповідача у судове засідання 28.11.2019 р. також не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив і відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матерілами, без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

18.12.2017 р. між позивачем ( покупцем ) та відповідачем ( постачальником ) був укладений договір поставки № 15/926.

До вказаного договору були укладені наступні специфікації: № 1 від 18.12.2017 р. на суму 270000,00 грн., № 2 від 18.12.2017 р. на суму 244800,00 грн., № 3 від 07.02.2018 р. на суму 450000,00 грн., № 4 від 27.02.2018 р. на суму 244800,00 грн.

На підставі вказаного договору у період з квітня 2018 р. по липень 2018 р. позивач придбав товар ( дошки та брус ) на загальну суму 720300,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 120050,00 грн. ). Оплата за вказаний товар була здійснена на умовах 100% передплати.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач порушив вимоги п.10.16 договору № 15/926 від 18.12.2017 р., а також не сплатив податок на додану вартість з господарських операцій за договором № 15/926 від 18.12.2017 р., у зв`язку з чим Публічне акціонерне товариство « Енергомашспецсталь » позбавлено права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та отримати бюджетне відшкодування в розмірі 120050,00 грн.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, для застосування такого виду господарської санкції, як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивач всупереч вимогам зазначеної статті ГПК України не надав доказів наявності всіх елементів складу правопорушення, а саме не надав доказів вини відповідача щодо неможливості включення Публічним акціонерним товариством « Енергомашспецсталь » сум ПДВ до податкового кредиту.

Згідно п. 10.16 укладеного між сторонами договору факт завдання збитків підтверджується відповідним актом ненормативного характеру, винесеним контролюючим органом відносно покупця ( відповідача ).

Натомість, зазначений акт позивачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 129, ст. ст. 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 04.12.2019 р.

Суддя В.І.Пінчук