Court ruling № 86003419, 02.12.2019, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.12.2019Справа № 910/27203/15За заявою Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у наказі Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/27203/15 та поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД"

Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛТД"

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Зелений капітал"

про визнання права власності на нежилі приміщення

Суддя Сташків Р.Б.

секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Родь А.О. (арбітражний керуючий);

від інших учасників та заявника не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва (суддя Підченко Ю.О.) від 03.02.2016 у справі №910/27203/15 у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 вищевказане рішення від 03.02.2016 було залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн. та недоплачену суму судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 195004,02 грн.

Господарським судом міста Києва 29.03.2018 на виконання постанови апеляційної інстанції було видано два накази, стягувачем у наказах було зазначено Державну казначейську службу України.

Через відділ діловодства суду 18.11.2019 від Державної судової адміністрації України (Заявник) надійшла заява у якій Заявник просить суд виправити помилки допущені у наказі Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/27203/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету України недоплачену суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн., а саме, замість стягувача - Державна казначейська служба України, вказати - Державна судова адміністрація України та вказати трьохмісячний строк для пред`явлення наказу до виконання замість трьохрічного, у зв`язку із чим поновити строк для пред`явлення даного наказу до виконання.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизовного розподілу від 18.11.2019 відповідну заяву передано на розгляд судді Сташківу Р.Б., у зв`язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці.

Ухвалою суду від 19.11.2019 вказану заяву прийнято судом до розгляду та призначено судове засідання на 02.12.2019.

Через відділ діловодства суду 27.11.2019 та 02.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" надійшли письмові заперечення на заяву Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у наказі Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/27203/15 та поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання, у яких товариство просить суд залишити без задоволення відповідну заяву, оскільки вважає заяву необґрунтованою.

Також, 02.12.2019 від відповідача-2 надійшла заява про не заперечення проти поданої Державною судовою адміністрацією України про виправлення помилки у наказі Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/27203/15 та поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання

У судовому засіданні 02.12.2019 представник позивача заперечив проти поданої заяви, також зазначив, що позивач наразі перебуває у банкрутстві.

Розглянувши в судовому засіданні 02.12.2019 заяву Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у наказі Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/27203/15 та поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання, судом встановлено наступне.

На виконання вимог постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у даній справі, судом першої інстанції було видано наказ від 29.03.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету України недоплачену суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн. Стягувачем за даним наказом суд зазначив Державну казначейську службу України, а також вказав, що наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 27.02.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За змістом абзацу 2 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми Закону України «Про виконавче провадження», судом дійсно було допущено помилки у наказі від 29.03.2018 у даній справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн. Оскільки стягувачем за відповідним наказом необхідно було зазначити Державну судову адміністрацію України та упродовж трьох місяців наказ підлягає пред`явленню до виконання, бо стягувачем є держава.

Що стосується заяви Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/27203/15, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, суд приймає до уваги, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №910/27203/15, 29.03.2018 Господарським судом міста Києва видано наказ. Проте, стягувачем не було пред`явлено до виконання вказаний наказ у зв`язку з наявністю помилок у наказі, які були допущені судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 року у справі № 910/27203/15 пропущений заявником з поважних причин.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що відповідно до наказу від 29.03.2018 року у справі № 910/27203/15 стягується з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету недоплачена суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн.

Тобто, позивач, який є боржником за даним наказом свідомо не погашає свій борг перед Державою, за розгляд судом першої інстанції даної справи.

Докази виконання позивачем відповідного наказу у справі №910/27203/15 відсутні.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що заява Державної судової адміністрації України про виправлення помилок у наказі Господарського суду міста Києва від 29.03.2019 у справі №910/27203/15 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн. та поновлення пропущеного строку для пред`явлення цього наказу до виконання є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 328, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у наказі та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання у справі №910/27203/15 - задовольнити.

2. Виправити помилки, допущені при оформленні наказу Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/27203/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн., зазначивши:

« Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, будинок 18/5, ідентифікаційний код: 26255795).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, б. 1, ідентифікаційний код 21649555)

Наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 27.05.2018.»

3. Поновити строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/27203/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору за розгляд позовної заяви у розмірі 177276,38 грн. з 02.12.2019.

4.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків