Court ruling № 85996571, 29.11.2019, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2019 року м. Київ № 320/6487/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши клопотання позивача про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинського районного військового комісаріату про призов позивача на дійсну військову строкову службу, вчинене у формі наказу військового комісара Києво-Святошинського районного військового комісаріату О. Гончарука з`явитися для відправлення на збірний пункт; призов ОСОБА_1 на строкову військову службу та зарахування в команду № 29 згідно із врученою 23.10.2019 повісткою.

26 і 28 листопада 2019 року через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову та заяву про забезпечення позову, відповідно.

Разом з тим, 29 листопада 2019 року, від представника позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 26.11.2019 та заяви про забезпечення позову від 28.11.2019.

Вирішуючи питання щодо цього клопотання суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Приписами частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 240, з урахуванням положень частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду.

Беручи до уваги предмет спору, зважаючи на принцип диспозитивності, покладений в основу адміністративного судочинства, перевіривши повноваження представника позивача, суд дійшов висновку, що клопотання про залишення без розгляду заяв від 26.11.2019 про зміну предмету позову та від 28.11.2019 заяви про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 7, 9, 150-157, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача Білан ОСОБА_2 .М. про залишення заяви про зміну предмету позову від 26.11.2019 та заяви про забезпечення позову від 28.11.2019 без розгляду, - задовольнити.

Заяву про зміну предмету позову від 26.11.2019 та заяву про забезпечення позову від 28.11.2019 про забезпечення позову залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.