Court ruling № 85996436, 29.11.2019, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

29 листопада 2019 р. № 400/4199/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельник О.М., розглянув в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН", вул. Проектна, 6, м. Миколаїв, 54002

до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та нечинним пункту 2 рішення від 10 липня 2019 року № 52/18,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН" звернулося з позовом до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункту 2 рішення Миколаївської міської ради від 10 липня 2019 року № 52/18.

Разом з позовною заявою, позивачем, до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії, оформленого протоколом, в частині внесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не належить задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Одночасно з цим, у відповідності до ч. 1 ст. 161 Земельного кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, сам спосіб забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення не може бути застосованим у даному випадку, оскільки з підстав, зазначених позивачем, зокрема щодо протиправності спірного рішення, суд з цих підстав вирішує позовні вимоги по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН" про забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник