
Справа №295/13288/19
Категорія 90
1-кп/295/996/19
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого – судді Костенко С.М.
секретаря судового
засідання Руденко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12019060020003466 про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Коростень Житомирської області, громадянки України, одруженої, на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстровано в АДРЕСА_1 ,проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за ч.2 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України,
з участю:
прокурора Сагадіна Д.В.
обвинуваченої ОСОБА_1
в с т а н о в и в :
13.08.2019 приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебувала в приміщенні супермаркету «Ашан», що належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», за адресою вул. Київська, 77 в м. Житомирі, де побачила торгівельну вітрину з косметичними засобами.
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна із вищевказаного магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з вітрини викрала тональний крем ТМ «COSMIA», артикул НОМЕР_1 , вартістю 232 грн. 50 коп. без ПДВ та кисточку «COSMIA», артикул 3245678565520, вартістю 159 грн., без ПДВ, а всього товару на загальну суму 391 грн. 50 коп.
В подальшому, виконавши всі дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 сховавши вищевказане майно до кишені свого портфелю, пройшла повз каси вищевказаного супермаркету, але її неправомірні дії були викриті та припинені працівниками охорони, таким чином ОСОБА_1 виконала усі дії, яка вважала за необхідні для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Тим самим ОСОБА_2 намагалася спричинити ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» матеріального збитку на загальну суму 391 грн. 50 коп. без ПДВ.
Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю і показала, що за обставин, зазначених в обвинувальному акті вчинила крадіжу в магазині. Щиро розкаюється у вчиненому злочині та просить суворо не карати.
У зв`язку з не оспорюванням обвинуваченою фактичних обставин за згодою учасників процесу, ухвалою суду було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченої доведеною повністю та кваліфікує її умисні дії за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно з ч.3 ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнала повністю, щиро розкаялася. Ці обставини суд визнає такими, що пом`якшують її покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судима, характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, критично ставиться до вчиненого.
Також судом враховуються й результати досудової доповіді Богунського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області, з якої вбачається, що орган пробації прийшов до висновку про можливе виправлення та досягнення обвинуваченою право слухняної поведінки без застосування покарань, пов`язаних з ізоляцією від суспільства та вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає їй покарання в межах санкції статті у вигляді штрафу.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
у х в а л и в :
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання за цим законом - вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Речові докази: СД-диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя С.М.Костенко
The court decision No. 85941921, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City was adopted on 27.11.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 295/13288/19. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: