
Справа № 169/755/19
Провадження № 3/168/172/19
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року смт. Стара Вижівка
Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Назарук О.В., вивчивши матеріали, які надійшли від Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2019 року о 00 год. 30 хв. на рибогосподарському водному об`єкті – озеро Синове в селі Соколище Старовижівського району Волинської області ОСОБА_1 здійснював лов водних біоресурсів (раки) підсаком кустарного виробництва, виготовленим із сіткоснастевих матеріалів з допомогою підсвічування в брід, чим порушив вимоги статтей 52-1, 63 Закону України «Про тваринний світ», пункт 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, за що передбачена відповідальність за частиною 4 статті 85 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» констатував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, а тому на підставі статті 268 КУпАП розгляд справи проводиться за відсутності останнього.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 000992 від 17 серпня 2019 року, описом вилученого майна знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, вилучених у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, квитанцією про отримання майна, власник якого не встановлений, № 204, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17 серпня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 85 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП при накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
На підставі наведеного, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, слід накласти найменш суворе адміністративне стягнення - штраф в мінімальному розмірі з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення. Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 27, 33, 256, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме:
- підсак трикутний з капронової нитки сірий L-0,3 см., h-0,3 м., в-25 мм., фонарик бордовий, що знаходяться на зберіганні в Управлінні державного агентства рибного господарства у Волинській області (Волинський рибоохоронний патруль) згідно з квитанцією № 204.
Реквізити сплати штрафу: 21081100 - Адміністративні штрафи та інші санкції – UA868999980000031116106003376.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Назарук
The court decision No. 85808613, Stara Vyzhivka District Court of Volyn Oblast was adopted on 14.11.2019. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 169/755/19. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: