Court ruling № 85779039, 20.11.2019, Khmelnytskyi City and District Court of Vinnytsia Oblast

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 149/2898/19

Провадження №1-кс/149/948/19

20.11.2019 р. м. Хмільник

Слідча суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Гончарук-Аліфанова О. Ю.,

при секретарі Зоріній О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Шкрабалюка Я. О., погоджене прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Клітченком С. С., у кримінальному провадженні №12019020330000113, внесеному до ЄРДР 27 березня 2019 року, кваліфікованому за ч. 5 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, не судимого,

за участю прокурора Клітченка С. С.,

захисника підозрюваного адвоката Матяша Д. Ю.,

ВСТАНОВИЛА:

18 листопада 2019 року слідчий Шкрабалюк Я. О. звернувся до слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з клопотанням, погодженим прокурором Клітченком С. С. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України – крадіжці за попередньою змовою з іншими особами з проникненням в складське приміщення , що знаходиться на території ФГ «Велес АРС» с. Куманівці Хмільницького району вул. Гагаріна, 30, насіння кукурудзи та соняшника на загальну суму 1 165 052 грн. З огляду на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, після повідомлення про підозру покинув територію України, його місцезнаходження невідоме, його оголошено в розшук, він перебуває в міжнародному розшуку, за наявності ризиків, передбачених пп.1-5 ст. 177 КПК України, вважав, що інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть перешкодити встановленим ризикам та просив обрати йому запобіжний захід – тримання під вартою на строк 60 днів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного адвокат Матяш Д. Ю. проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що немає доказів повідомлення про підозру ОСОБА_1 ,, крім того, при втечі він з невідомих причин не був затриманий працівниками поліції, сам по собі факт перетину підозрюваним державного кордону не свідчить про його ухиленні від слідства, а також через відсутність ОСОБА_1 , він не спілкувався з підзахисним.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, згідно даних досудового розслідування, його місце знаходження невідоме, за наданим суду контактними даними повідомити його про день, час та місце розгляду клопотання не виявилось можливим через відсутність зв`язку, підозрюваний перебуває в міжнародному розшуку.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених с. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

14 червня 2019 року під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 втік з будинку, його місце перебування встановити не вдалось, повідомлення про підозру було вручено для передачі дорослим членам сім`ї, що фіксувалось за допомогою відеозйомки (а. с. 29).

Таким чином ОСОБА_1 являється підозрюваним в даному кримінальному провадженні згідно ч. 1 ст. 42 КПК України. Дана обставина також встановлена Хмільницьким міськрайонним судом в ухвалі від 21 червня 2019 року.

19 червня 2019 року ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 червня 2019 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а. с. 34).

Згідно довідки від 09 вересня 2019 року 24-219 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив виїзд 14 червня 2019 року о 20.15 до Республіки Молдова через пропускний пункт «Виноградівка».

Постановою слідчого Шкрабалюка Я. О. від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук (а. с. 32-33).

Вказана постанова направлена начальнику сектору Інтерполу та Європолу ГУНП у Вінницькій області 08 листопада 2019 року (а. с. 30).

Відповідно до листа сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Вінницькій області від 14 листопада 2019 року, матеріали слідчого Шкрабалюка Я. О. щодо внесення відомостей до Банків даних Генерального секретаріату Інтерполу про оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук опрацьовано (а. с. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Зі змісту даної норми закону випливає, що такий розшук може бути державним, міждержавним, міжнародним. Особа оголошується в міжнародний розшук після або одночасно з оголошенням в державний розшук. За наявності підтвердження відомостей про виїзд розшукуваної особи з України міжнародний розшук оголошується негайно. Міжнародний розшук не замінює собою міждержавний розшук в межах певного кола держав і може здійснюватися паралельно з ним.

Отже, чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено слідчим шляхом винесення постанови.

Фактично ж дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є початком перебування особи в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України, а будь-яких інших документів, зокрема, довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу тощо, зазначена норма закону не вимагає. Тому, слідча суддя вважає, що вищенаведені дані і мають бути доведені прокурором, як того вимагає ч. 6 ст. 193 КПК України.

Оскільки прокурором в судовому засіданні було доведено, що ОСОБА_1 у встановленому порядку оголошений відповідною постановою слідчого у міжнародний розшук, то слідча суддя приходить до висновку, що на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_1 перебуває у міжнародному розшуку.

Отже, відповідно до ст. 193 п.6 КПК України, суд вважає за можливе розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у відсутності ОСОБА_1 .

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників процесу, дійшов до наступних висновків.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він за попередньою змовою з іншими особами в ніч з 25 на 26 березня 2019 року вчинив крадіжку з проникненням в складське приміщення, що знаходиться на території ФГ «Велес АРС» с. Куманівці Хмільницького району вул. Гагаріна, 30, насіння кукурудзи та соняшнику на загальну суму 1 165 052 грн.

Мета і підстави застосування запобіжних заходів передбачена в ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, про що свідчить вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, перерахованих також в клопотанні. Зокрема обґрунтованість підозри підтверджується:

- витягом з ЄРДР (а. с. 4-5);

- заявою ФГ «Велес АРС» від 26 березня 2019 року (а. с. 6);

- актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 26 березня 2019 року (а. с. 7);

- протоколом огляду місця події відділення ТОВ «Інтайм» № 6 м. Дніпра від 30 березня 2019 року (а. с. 9);

- ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 08 квітня 2019 року (а. с. 11);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03 квітня 2019 року (а. с. 17);

- протоколом огляду відеозаписів ТОВ «Інтайм» м. Бердичів, Бердичівської міської ради, ТОВ «Бердичівське АТП 11837» від 10 травня 2019 року, Хмільницького ВП , ФОП ОСОБА_2 (а. с. 18-22);

При цьому суд не приймає до уваги в якості доказів обґрунтованості підозри надані стороною обвинувачення протоколи допиту осіб, оскільки вони не відповідають принципу безпосередності дослідження показань, визначеному ст. 23 та ч. 4 ст. 195 КПК України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 одружений, має дитину, проживав з батьками, а також оскільки він не працює, постійного місця проживання у Вінницькій області не має, що свідчить про його посередні соціальні зв`язки, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, шкоду, завдану злочином не відшкодував, під час вручення підозри втік, покинув місце проживання, перетнув кордон, місце його перебування невідоме, він перебуває державному та міжнародному розшуку, при цьому позитивно характеризується за місцем проживання, що загалом свідчить про його посередню репутацію, суд вважає доведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлений стороною обвинувачення.

Ризики, передбачені пп. 2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України в суді не доведено.

Отже, враховуючи в порядку ст. 178 КПК України, наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, його вік та стан здоров`я, посередність соціальних зв`язків та репутації, його майновий стан та наявність встановленого судом ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть запобігти встановленому судом ризику, тому вважає обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованим.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, беручи до уваги, що органами досудового розслідування ОСОБА_1 застосування насильства або погроза такого застосування не інкримінується, що слідує з повідомлення про підозру та відомостей , внесених до ЄРДР, суд визначає ОСОБА_1 розмір застави, в межах розміру, визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, яка, з урахуванням також особи підозрюваного, розміру шкоди та встановлених судом обставин, становить 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288 150 грн; з покладенням на підозрюваного в разі внесення застави обов`язків, передбачених пп. 1, 2, 3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У випадку, якщо ОСОБА_1 після внесення застави, будучи належно повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

При зверненні застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до ОСОБА_1 застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу із застосуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 492 КПК України слідча суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого Шкрабалюка Я. О. задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з дня затримання.

Підозрюваний ОСОБА_1 має право в будь-який момент внести заставу в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288 150 грн. (1921 х 150 = 288 150) (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). (Одержувач коштів ТУ ДСАУ в Вінницькій області, реквізити рахунку: Депозит 37315033000401; ЄДРПОУ 26286152; Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 виконувати обов`язки, передбачені пунктами 1-3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити засіб електронного контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя: /підпис/

З оригіналом вірно: