Court ruling № 85696839, 15.11.2019, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/6178/19

Провадження № 1-кп/461/550/19

УХВАЛА

15.11.2019 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Волошин Ю.В.,

прокурора Мішкурова К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника Стефановича Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в :

16.08.2019 року в провадження Галицького районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019140050002687 від 21.06.2019 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки такий закінчується 17.10.2019 року. Подане клопотання мотивує тим, що є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Відтак, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стефанович Ю.М. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки вважають, що відсутні докази того, що обвинувачений буде переховуватись від суду. Вказав, що обвинувачений не заперечує причетності до подій, що мали місце 21.06.2019 року та має намір сприяти розкриттю даного злочину. Крім того, просили суд врахувати те, що обвинувачений має постійне місце проживання та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживав до затримання в гуртожитку за місцем свого навчання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Враховуючи вищенаведене та особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, про що свідчить відсутність близьких родичів, осіб на його утриманні та відсутність офіційного місця роботи та/або навчання, раніше судимий, зокрема востаннє вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 12.03.2019 року за ч.1 ст.190, ч.1 ст.259 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням із призначенням іспитового терміну 2 роки, суд приходить до висновку про можливість продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки підстав для зміни чи скасування такого не вбачає, ризики, передбачені ст.177 КПК України не відпали та не змінились, а саме: з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, що повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наведені захисником обвинуваченого спростування позиції прокурора щодо недоцільності тримання ОСОБА_1 під вартою та необхідності обрання більш м`якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження під час розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування або зміни запобіжного заходу. Тривале тримання обвинуваченого під вартою, на думку суду, виправдовується значним суспільним інтересом, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи те, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13.01.2020 року без визначення розміру застави, а відтак, в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити, оскільки таким не наведено достатніх підстав вважати, що вказаний запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.199, 331, 369, 371-372 КПК України, суд –

ухвалив:

Клопотання прокурора – задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк 60 днів, тобто до 13 січня 2020 року включно, без визначення розміру застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 його право на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу протягом судового розгляду кримінального провадження з підстав, визначених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення. Обвинувачений, який перебуває під вартою, має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку у строк – сім днів з моменту отримання її копії.

Суддя Мисько Х.М.