Decision № 85675149, 14.11.2019, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 р. № 400/1762/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04.10.18 року №60991-17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови № 121919 від 11.04.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн. винесену заступником начальника управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до позивача застосовано штраф за відсутність тахокарти, роздруківки роботи водія, проте зазначена відповідальність може бути застосована до водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки адміністративно-господарський штраф до позивача застосовано правомірно відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Державна служба України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Положеннями ст. 34 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів та забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

21.03.2019 року старшим державним інспектором Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області - Закалюжним В.М. та головним спеціалістом Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області - Фаюком 1.В., на підставі направлення на перевірку від 15.03.2019 року 003460, було перевірено транспортний засіб МЕRSEDES-BENZ АТЕGО 815, номерний знак НОМЕР_1 (водія позивача- ОСОБА_2 ).

Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутні заповнені тахокарт. За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 108776 від 21.03.2019 року.

На підставі акту від 21.03.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області 11 квітня 2019 року прийнято постанову №121019, якою до позивача застосовано штраф у сумі 1700,00 грн. за порушення абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”: надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме тахокарт водія ОСОБА_2 .

Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

До інших документів, які повинні бути у водія – це документи, передбачені Наказом Міністерства транспорту та зв`язку «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» від 24.06.2010 № 385.

П.3.3. розділу ІІІ Умови використання тахографів Наказу Міністерства транспорту та зв`язку «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» від 24.06.2010 № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

Відповідно до п. 1.3. розділу І вказаного наказу, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Тому твердження позивача про те, що перевірки щодо наявності тахографів здійснюється лише на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення судом до уваги не приймається.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач всупереч ст.77 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, не надав суду доказів - особисту картку водія ОСОБА_2 чи роздруківку даних роботи тахографа, тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 139, 194, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник