Court ruling № 85670770, 12.11.2019, Sosnivskyi District Court of Cherkasy City

Провадження №1-кс/712/8393/19

Справа № 712/14701/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ПИРОЖЕНКО С.А., при секретарі ТІТОВА О.І., прокурора СЕМІТКІНА М.С., слідчого МАРЧЕНКО І.С., адвоката власника майна ТЕПТЮК Є.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене у кримінальному провадженні № 12019250270001202 від 07.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, старшим слідчим Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Коростильовим М.В. та погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури Купчин А.Ю., клопотання про арешт майна та надання дозволу на його реалізацію,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся старший слідчий Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Коростильов М.В з клопотанням про накладення арешту на майно та надання дозволу на його реалізацію.

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2019 до Черкаського районного відділення поліції Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що в урочищі "Гадючка" на р. Дніпро в адмінмежах Тубільцівської сільської ради виявлено осіб, які в незаконний спосіб виловлюють рибу. (ЖЄО №7354 від 07.11.2019).

В ході проведення огляду місця події у вказаному вище місці виявлено дерев`яний човен (баркас) з мотором “Yamaha” з номером НОМЕР_1 на якому знаходилися громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – промислові рибалки. Вказаний човен в подальшому був вилучений

Вказані громадяни у вказаному вище місці розмістили 10 рибальських сіток, які в ході огляду також були вилучені. На вказаних сітках були закріплені пластикові бірки з серією: ЧЕ та номерами: 3062332, 3062337, 3062338,3062342, 3062345, 3062344, 3062353, 3062360, 3062334, 3062354.

В ході огляду місця події за участю працівників рибоохоронного патруля встановлено, що місце, де були розташовані рибальські сітки заборонено для рибальства.

Під час огляду в ході витягування рибальських сіток було виявлено, що в них знаходиться риба. Загальна кількість риби становить 237 шт., з них: лящ – 227 шт., щука – 1 шт., судак – 1 шт., плітка – 2 шт., вязь – 6 шт.

Крім того, в ході огляду було вилучено ехолот марки «Garmin», яким був обладнаний зазначений човен.

Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст.ст. 171-173 КПК України.

Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п.28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене вище виловлена риба була передана на зберігання ФОП « ОСОБА_4 ».

Вказане вище майно 07.11.2019 визнано речовими доказами за постановою слідчого.

Встановлено, що вказаний вище човен належить громадянину ОСОБА_5 , він же ФОП « ОСОБА_5 ».

Вилучена в ході огляду місця події риба набута в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв`язку з чим відповідає критеріям, зазначеним у п.4 ч.2 ст.167 КПК України.

Приймаючи до уваги те, що вилучена в ході огляду місця події по зазначеному кримінальному провадженню риба відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98, п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження.

Тому слідчий просить суд задовольнити клопотання та накласти арешт на набуту в результаті вчинення кримінального правопорушення рибу а саме:лящ – 227 шт., щука – 1 шт., судак – 1 шт., плітка – 2 шт., вязь – 6 шт., ехолот марки «Garmin», дерев`яний човен (баркас) з мотором “Yamaha” з номером ЯЧК НОМЕР_2 , 10 рибальських сіток з пластиковими бирками серії: НОМЕР_3 та номерами: 3062332, 3062337, 3062338,3062342, 3062345, 3062344, 3062353, 3062360, 3062334, 3062354.

Дозволити реалізацію ФОП « ОСОБА_4 » риби рибу а саме: лящ – 227 шт., щука – 1 шт., судак – 1 шт., плітка – 2 шт., вязь – 6 шт

Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Черкаській області 37317079192650 ДКСУ в м. Київ МФО 820172 РДПО 40108667.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Адвокат власника майна ТЕПТЮК М.П., в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись що в клопотанні відсутні достатньо доказів, що вказують на вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; правову підставу для арешту майна, крім того не конкретизовано місце вчинення злочину та саме в який незаконний спосіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виловлювали рибу.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, встановив наступне..

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні такого клопотання.

Відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік вилученого майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном. До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження - є арешт майна.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, передбачено ч.1 ст.167 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, відповідно до ч. 2 ст.171 КПК України - у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів 2. Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Натомість, клопотання слідчого не відповідає вказаним вимогам Закону.

Згідно вимог п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, в клопотанні слідчим не вказаного, місце лову, не встановлені та відсутні координати місцезнаходження човна, та саме в який незаконний спосіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виловлювали рибу.

Крім того з матеріалів клопотання вбачається, що , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають посвідчення рибалки, мають простійне місце роботи ФОП ОСОБА_5 , який зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства ФОП, види діяльності якого зазначені: прісноводне рибальство, торгівля рибою та інше.

В судовому засіданні також встановлено , що власником риболовного човна ЯЧК 0640 є ОСОБА_5 що підтверджується судовим білетом № 0723.

ОСОБА_6 є власником підвісного двигуна «Yamaha », що підтверджується договором купівлі продажу від 23.04.2011р.

Так, відповідно до режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах України у 2019 році , Додатку №3 визначені ділянки Дніпровських водосховищ на яких заборонений промисел протягом року з чітким визначенням точок координат.

В поданому клопотанні зазначено лише урочище «Гадючка» на р.Дніпро в адмінмежах Тубільцівської сільської ради, а точки координат не вказані.

Визначити та перевірити місце злочину слідчий суддя позбавлений можливості оскільки ні в клопотанні, ні в судовому засіданні, ні слідчим ні прокурором не зазначено точок координат де саме знаходився дерев`яний човен(баркас) з мотором.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. По даному кримінальному провадженню підозра нікому не пред`явлена.

Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні не є виправданим. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, 167, 170-175, 369-372, 376 КПК України та постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Старшому слідчому Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Коростильову М.В. у задоволення клопотання про арешт майна та надання дозволу на його реалізацію - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С.А.ПИРОЖЕНКО

Повний текст ухвали проголошено 15 листопада 2019 року.