Court ruling № 85664241, 15.10.2019, Bilhorod-Dnistrovskyi City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 495/880/17

Номер провадження 6/495/208/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення способу та порядку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по справі № 495/880/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Красний рибак» про розірвання договору та повернення майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області (надалі - Відділ) перебуває виконавче провадження ВП № 59877267 (державний виконавець - Брегуце Олександр Миколайович) з примусового виконання виконавчого листа 495/880/17, виданого 29.10.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про: «зобов`язати ТОВ «Красний Рибак» передати Хмілевському ОСОБА_2 інкубаційні апарати ІВЛ у кількості 10 штук (штук)».

Державним виконавцем встановлено порядок виконання як для рішень нємайнового характеру, що врегульовано статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак виконавець зазначає, що в ході здійснення виконавчих дій та за самою своєю суттю резолютивної частини рішення (вказаної у виконавчому документі) було виявлено, що від ТОВ «Красний Рибак» вимагається саме передача майна (апаратів ІВЛ у кількості 10 штук), що за своєю природою є майновим стягненням з Боржника та порядок виконання рішень суду про передачу майна, передбачений іншою статтею Закону України «Про виконавче провадження», а саме статтею 60.

Таким чином заявник посилається на те, що резолютивна частина рішення суду викладена у виконавчому документі, за яким проводиться стягнення в зазначеному виконавчому провадженні є суперечливою сама собі та невизначеною, оскільки містить в собі два різних способи і порядки виконання рішень суду, а саме зобов`язання (немайнового характеру — ст. 63 Закону) та передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі (стаття 60 Закону).

Заявник звертає увагу, що характер стягнення є майновим (необхідно передати певне майно, визначене виконавчим документом), а виконується дане рішення як немайнового характеру, при цьому способи та порядок виконання таких категорій рішень є різними, у виконавчому провадженні виникла колізія способу та порядку виконання цього рішення суду, так як заходи виконання рішення за своєю суттю є суперечними самі собі та регулюються різними нормами Закону, що ускладнює та унеможливлює виконання рішення суду. Окрім того, кожні з цих способів та порядку виконання рішення суду має свої окремі заходи примусу (впливу) на боржника.

З огляду на наведене, державний виконавець вважає за необхідне встановити спосіб і порядок виконання рішення суду, як виконання рішення суду майнового характеру, спосіб і порядок виконання якого передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», а саме як передачу стягувану предметів, зазначених у виконавчому документі, або ж як виконання рішення суду немайнового характеру спосіб і порядок виконання якого передбачено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

На підставі наведеного заявник просить заяву задовольнити.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені, причини неявки суду не сповістили.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в заявіпро встановлення способу та порядку виконання рішення суду, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Матеріалами справи встановлено, що 25 липня 2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Красний рибак» про розірвання договору та повернення майна.

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження № 59877267 з примусового виконання виконавчого листа № 495/880/17, виданого 29.10.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області.

Відповідно до вказаного виконавчого листа № 495/880/17 від 29.10.2018 року, ТОВ «Красний Рибак» зобов`язано передати ОСОБА_1 інкубаційні апарати ІВЛ у кількості 10 (десять) штук.

Однак, в ході здійснення виконавчих дій виникли труднощі виконання рішення суду, а саме резолютивна частина рішення є суперечливою, так як містить два різних способи і порядки виконання рішень суду (майнового та немайнового характеру), що унеможливлює встановлення певного заходу примусу на боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про встановлення способу та порядку виконання рішення суду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 76-81, 258-259, 260, 261, 268, 353-354, 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по справі № 495/880/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Красний рибак» про розірвання договору та повернення майна - задовольнити.

Встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, як виконання рішення суду майнового характеру, спосіб і порядок якого передбачений статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», а саме як передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Мишко