Court ruling № 85643758, 14.11.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 листопада 2019 року м. Київ № 640/16025/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І. , розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

за позовомКомунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №1" Одеської міської ради доАнтимонопольного комітету України третя особа про ТОВ "Дім медицини" визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Комунальна установа "МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №1" з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019р. залучено до участі у справі № 640/16025/19 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Дім медицини".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019р. клопотання Комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №1" Одеської міської ради про заміну позивача на правонаступника - задоволено. Змінено позивача у справі з Комунальної установи "МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №1" (код ЄДРПОУ: 01998986; адреса: 65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5) на правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №1" Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 01998986; адреса: 65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5).

31.10.2019р. до суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що відповідач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження, оскільки оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень - Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Очікувана вартість закупівлі становить 3 930 128,00 грн., тобто дана справа становить значний суспільний інтерес, має вагоме значення для сторін у справі. Крім того, спірне рішення прийняте колегіальним органом, що свідчить про значну складність даної справи.

Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська