Court ruling № 85570249, 12.11.2019, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/6117/19

У Х В А Л А

12 листопада 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М.розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Міністерства оборони України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 51 протоколу №51 від 19 квітня 2019 року - рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 1 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 1 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 250-х кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 04.04.2017 року, з урахуванням проведених виплат та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення Інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Ухвалою від 21.10.2019 судом відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено її розглядати в порядку, визначеному ст.262 КАС України.

04.11.2019 року (вх. №40667/19) від представника Міністерства оборони України до суду надійшла заява про розгляд справи №420/6117/19 за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті - підготовчим засіданням.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/6117/19 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні заяви представника відповідача необхідно відмовити.

В той же час, суд зазначає, що як вбачається зі спірного рішення підстави для його прийняття є відмінним від тих на які посилається відповідач у заяві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Міністерства оборони України про розгляд справи №420/6117/19 за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Корой С.М.