Court ruling № 85459497, 07.11.2019, Rubizhne City Court of Luhansk Oblast

УХВАЛА

07.11.2019 року Провадження №2/425/861/19

Справа №425/3765/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі судді Романовського Є.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко», третя особа – Державна служба з питань праці Головного управління Держпраці в Луганській області, про встановлення факту перебування в трудових відносинах, стягнення заробітної плати, відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеної позовною заявою, однак при вирішенні питання про відповідність її вимогам, встановленим ЦПК України, встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивач у позові не зазначає електронної пошти сторін, та не зазначає, що такі відомості йому не відомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позові просить :

-встановити факт трудових відносин між позивачем та відповідачем з 27.06.2108 року;

-зобов`язати відповідача протягом одного місяця з моменту набуття судовим рішенням чинності внести до його трудової книжки у встановленому законом порядку запис про прийняття його на роботу з 27.06.2018 року;

-зобов`язати відповідача оплатити йому лікарняні;

-стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 34 693,63 грн.;

-стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.;

-стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за період червень – липень 2019 року в сумі 26 000,00 грн.

Так, слід вважати, що позивач сплатив судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди 1 000,00 грн., оскільки згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.11.2018 року по справа № 761/11472/15-ц, провадження № 61-23674св18, моральна шкода є вимогою майнового характеру, а отже ставка судового збору, на підставі пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За останню вимогу про стягнення заробітної плати позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, однак підстави для звільнення від сплати судового збору за перші чотири вимоги в Законі України «Про судовий збір» відсутні, а отже за вказані вимоги судовий збір підлягає сплаті.

За вимогу про встановлення факт трудових відносин між позивачем та відповідачем з 27.06.2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» необхідно сплатити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 384, 20 грн.

Що стосується вимог про внесення до трудової книжки запису про прийняття на роботу та зобов`язання відповідача оплатити лікарняний, то вони носять немайновий характер, а ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. На підставі ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2019 року становить 1 921 гривню.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 768,40 грн.

Отже позивач звертається до суду з двома вимогами немайнового характеру, що становить 1 536,80 грн.

Вимога про стягнення матеріальної шкоди є майновою вимогою, а отже ставка судового збору, на підставі пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 768, 40 грн.

Згідно ч. ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно:

- надати до суду уточнену позовну заяву відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити електронну пошту сторін або зазначити, що такі відомості йому невідомі.

- документи (документ) про сплату судового збору за всі вимоги у розмірі 2 689, 40 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштівУК у м.Рубіжному/М.РУБIЖНЕ/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37904431Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Рахунок отримувачаUA678999980000031216206012071 Код класифікації доходів бюджету22030101

У графі платіжного доручення „Призначення платежу” потрібно зазначити: „Судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко» та надати до Рубіжанського міського суду Луганської області оригінал платіжного доручення.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко», третя особа – Державна служба з питань праці Головного управління Держпраці в Луганській області, про встановлення факту перебування в трудових відносинах, стягнення заробітної плати, відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі не виконання ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Є.О. Романовський