Decision № 8545018, 21.01.2010, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" січня 2010 р. Справа № 7/267-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7, м. Переяслав-Хмельницький

до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області, м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 9848,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Самокиш Л.В. (довіреність б/н від 28.12.2007 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Зоренко Ю.І.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 (далі –позивач) з позовом до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі –відповідач) про стягнення 9848,13 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009 р. було порушено провадження у справі № 7/267-09 та призначено її розгляд на 24.12.2009 р.

Відповідач в судове засідання 24.12.2009 р. не з’явився, письмового відзиву на заявлені вимоги не надав, 23.12.2009 р. через загальний відділ суду надіслав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.01.2010 р.

В судове засідання 21.01.2010 р. представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 26.02.2007 року укладено договір (далі –Договір) про надання послуг електрозв’язку № 557, згідно якого позивач надає відповідачеві послуги електрозв'язку, а останній зобов’язаний вчасно (на пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим) їх оплачувати (п. 4.5 Договору).

На думку позивача, з його боку умови Договору були виконані, в той час як відповідач виконував свої обов’язки неналежним чином, в зв’язку з чим в період з 01.11.2008 р. по 01.10.2009 р. за ним утворилась заборгованість у сумі 9439,66 грн., розмір якої підтверджується наданим позивачем у справу розрахунком та Актом звіряння розрахунків, підписаним та скріпленим печатками сторін (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався з попередженнями про необхідність погашення заборгованості. Вказані звернення залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв’язку та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, припинення надання послуг не звільняє споживача від оплати заборгованості, підприємство зв’язку має право стягнути її в судовому порядку.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв’язку та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно п. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги у сумі 9439,66 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено: учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 5.8 Договору між сторонами передбачена сплата пені, в разі невчасного розрахунку відповідачем за отримані послуги. За розрахунком позивача її розмір становить 188, 20 грн.

Після перерахунку господарським судом розміру пені, нарахованої позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахування викладеного позивач просить стягнути з відповідача 25,17 грн. інфляційних збитків та 47,98 грн. –3 % річних.

Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій, нарахованих позивачем і дійшов до висновку про правильність їх нарахування.

Судом встановлено, що позивачем помилково вказано ціну позову як 9848, 13 грн., оскільки сума заявлених позовних вимог складає (9439, 66 грн. (основна заборгованість) + 188, 20 грн. (пеня) + 25, 17 грн. (інфляційні збитки) + 47,98 грн. (3% річних) = 9701, 01 грн.

За таких обставин позовні вимоги є правомірними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у сумі 9701, 01 грн.

У відповідності з ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 54, код ЄДРПОУ 19422369) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Київської обласної філії (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Червоноармійців, 21, код ЄДРПОУ 01184901) 9439 (дев’ять тисяч чотириста тридцять дев’ять) грн. 66 коп. основного боргу, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп. пені, 25 (двадцять п’ять) грн. 17 коп. інфляційних збитків, 47 (сорок сім) грн. 98 коп. – 3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя