Court ruling № 85441698, 10.09.2019, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/8490/19

Провадження № 1-кп/761/1715/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі :

головуючого - судді Левицької Т.В.

при секретарі - Лозової І.О.

за участю :

прокурора - Чеченєвої А.О.,

представника потерпілої - Пашковської М.М.,

підозрюваної - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090012829 від 08.11.2018 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Шевченківського районного суду м. Києва з Київської місцевої прокуратури № 9 надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № за №12018100090012829 від 08.11.2018 року.

Як вбачається з вказаного клопотання, 10 липня 2014 року ОСОБА_1 подала до Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 47-Б, заяву про надання статусу безробітної, в якій зазначила, що не має постійного заробітку або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім`ї фермера, не бере участь у виробництві, не навчається на денній формі навчання, не зареєстрована як фізична особа - підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно.

Крім цього, ОСОБА_1 засвідчила власним підписом, що ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в тому числі відповідно до п.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації.

На підставі вказаної заяви, згідно із ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», наказом № НТ 140717 від 17.07.2014 року ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю з 17.07.2014 згідно ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р.

ОСОБА_1 з 10.07.2014, перебуваючи на обліку як безробітна в Солом`янській районній філії Київського міського центру зайнятості, вирішила незаконно заволодіти чужим майном шляхом обману.

16.11.2014 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Фільм ю ейтелевіжн» (код ЄДРПОУ 3720824) цивільно-правовий договір №275/Зв-СС/2014 про участь у створенні телевізійної програми та відчуження прав виконавця від 16.11.2014, згідно якого винагорода ОСОБА_1 складала 100 грн., що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг та прав виконавця до Договору №275/3в-СС/2014 від 16.11.2014.

Після цього, 20.02.2015 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ПродакшнФілм» (код ЄДРПОУ 38091885) цивільно-правовий договір №20022015 А7 на участь у відеозйомках і надання виключних майнових суміжних прав від 20.02.2015, згідно якого винагорода ОСОБА_1 складала 500 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт та надання виключних майнових суміжних прав від 23.02.2015.

У подальшому ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння грошовими коштами допомоги по безробіттю з 16.11.2014 по 24.02.2015 шляхом обману умисно не повідомляла до Солом`янської районноїфілії Київського міського центру зайнятості про зміну обставин, які впливають на призначення допомоги протягом трьох робочих днів.

Так, Київським міським центром зайнятості у період часу з 16.11.2014 24.02.2015 перераховано ОСОБА_1 грошові кошти Державного бюджету України в розмірі 8 879,38 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Київська Русь», якими ОСОБА_1 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала матеріального збитку Солом`янській районній філії Київського міського центру зайнятості на вищевказану суму.

Таким чином, згідно з вказаним клопотанням прокурора, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Разом з тим, клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, направлене до Шевченківського районного суду м. Києва з Київської місцевої прокуратури № 9, є необґрунтованим та таким, що порушує права та свободи ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, просила клопотання задовольнити, зазначивши, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 190 КК України. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 10 липня 2014 року вона, будучи безробітною, подала до Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітної, на підставі якої вона була поставлена на облік як безробітня та з 16.11.2014 по 24.02.2015 отримала з Державного бюджету України кошти по безробіттю в сумі 8 879,38 грн.

Перебуваючи на обліку у центрі зайнятості, вона 16.11.2014 уклала з ТОВ «Фільм ю ейтелевіжн» (код ЄДРПОУ 3720824) цивільно-правовий договір №275/Зв-СС/2014 про участь у створенні телевізійної програми, згідно якого її винагорода склала 100,00 грн.

Зазначила, що винагорода в сумі 100 грн. не є доходом, тобто тією сумою, на яку можна прожити.

В подальшому вона 28.02.2015 року знялась з обліку Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості.

Після цього, тобто після зняття нею з обліку як безробітної, вона уклала другий цивільно-правовий договір з ТОВ «ПродакшнФілм» на участь у відеозйомках,а саме її участь у рекламі, згідно якого її винагорода склала 500 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 пояснила, що умислу на заволодіння нею державними коштами в неї не було.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 2 КПК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном шляхом обману.

Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень, наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні, вона стала на облік в центр зайнятості як безробітня та протягом всього часу перебування нею на обліку була безробітною, тобто такою, якачерез відсутність роботи та інших доходів як джерела існування, не мала заробітку.

Два цивільно-правові договори, які ОСОБА_1 уклала 16.11.2014 з ТОВ «Фільм ю ейтелевіжн» /договір №275/Зв-СС/2014 /, згідно якого винагорода ОСОБА_1 склала 100 грн. та 20.02.2015 з ТОВ «ПродакшнФілм» /№20022015 А7/, згідно якого винагорода ОСОБА_1 склала 500 грн., не є доходами як джерело існування, тим більше, що, як зазначила сама ОСОБА_1 , останній договір був підписаний нею вже після зняття її з обліку у центрі зайнятості.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, відсутня як подія кримінального правопорушення, так і відсутній в діях ОСОБА_1 склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Відповідно до п.п. 1, 2ч.ч. 1, 2 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Разом з тим, органом досудового розслідування, в порушення вимог вищевказаних статей Кримінального процесуального закону, порушуючи принцип всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не дослідженота не перевірено доводи ОСОБА_1 , тим самим не перевірено та не оцінено докази з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні за №12018100090012829 від 08.11.2018 року, є необґрунтованим та таким, що направлено прокуратурою до Шевченківського районного суду м. Києва безпідставно, як наслідок суд приходить до висновку відмовити у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 285,286, 287, 288, 372, 376КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити прокурору Київської місцевої прокуратури № 9 Маруненку О.А. у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 12018100090012829, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.11.2018 року, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Повернути клопотання про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 12018100090012829, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.11.2018 року, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, до Київської місцевої прокуратури № 9.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Левицька