Court ruling № 85380650, 18.10.2019, Dnipro District Court of Kyiv City

У Х В А Л А

"18" жовтня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/16657/19

провадження № 2/755/6378/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Разом з тим, звертаючись з даним позовом до суду, позивачем у якості відповідачів спірних правовідносин зазначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак позовна заява не містить позовних вимог щодо кожного з відповідачів, що є вимогою ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

За ч. 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як убачається із змісту позовної заяви, позивач до суду звернулася з двома вимогами немайнового характеру та із заявою про забезпечення позову. При цьому позивачем долучено до позовної заяви квитанцію АТ «ПриватБанк» № 0.0.1485494426.1 від 07.10.2019 року про сплату судового збору у розмірі 1 536,80 грн. та долучено до заяви про забезпечення позову квитанцію про сплату судового збору АТ «ПриватБанк» № 0.0.1485491066.1 від 07.10.2019 року.

Однак, згідно бази даних документообігу суду 17.10.2019 року позивачем ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва окрім даної позовної заяви № 755/16657/19 подано також позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_6 про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії. За наслідками атоматизованого розподілу справ заяві присвоєно реєстраційний номер № 755/16658/19, об`єкт предмету спору якої є відмінним від об`єкту спору у досліджуваній заяві. При цьому оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 за номером № 755/16658/19, судом встановлено, що остання містить квитанції про оплату судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову - абсолютно ідентичні квитанціям, які долучено до позовної заяви ОСОБА_1 за № 755/16657/19. Таким чином позивачем до двох абсолютно різних позовних заяв долучено ідентичні квитанції про сплату судового збору, що свідчить про ненадання позивачем доказів про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Таким чином, на виконання вимог вищенаведених норм діючого законодавства та у встановлений даною ухвалою суду строк позивачем має бути надано квитанції про належну сплату судового збору у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган