Decision № 85375918, 24.10.2019, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/9849/17

Провадження № 2/643/267/19

24.10.2019 року Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

за участю секретаря Зубко А.О.,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Олійник О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ частки майна, припинення права спільної власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій з подальшими уточненнями і змінами просить виділити належну йому Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 згідно варіанту виділу житлового будинку і надвірних будівель по судовій будівельно-технічній експертизі № 25282 від 03.04.2019 року у вигляді житлової кімнати 1-5 площею 17,6 кв.м., житлової кімнати 1-6 площею 17,3 кв.м., кухні 1-7 площею 5,8 кв.м., санвузла 1-8 площею 1,6 кв.м., тамбуру 1-9 площею 1,3 кв.м., частини передпокою 1-1 площею 2,95 кв.м., навісу «И», воріт №5; після виділу у натурі належної позивачу із спільного майна, припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача судові витрати у розмірі 10 757 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він та відповідач є співвласниками вказаного житлового будинку, їм належить по 1/2 частині будинка кожному. Після придбання будинку позивач фактично проживав в ньому разом з родиною, оплачував за нього комунальні послуги. Відповідач в будинку ніколи не була зареєстрована і не проживала в ньому, в оплаті комунальних послуг участі не приймала. Спільне користування житловим будинком є неможливим, між співвласниками виникають суперечки з приводу порядку користування і володіння будинком. Угоди про спосіб виділення частки позивача із загального майна не досягнуто.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 06.09.2017 року було відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про перерозподіл ідеальних часток в будинку.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.10.2018 року по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім. Бокаріуса та провадження по справі зупинено.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.05.2019 року провадження у справі було поновлено.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, відповідно до заяви від 24.10.2019 року просила розглянути справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явилась, про час та дату судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала. В той же час, адвокат Олійник О.А. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зважаючи на те, що розгляд вказаної справи вже відкладався за аналогічним клопотанням сторони, суд розцінює подану заяву як зловживання своїми процесуальними правами та намагання затягнути судовий процес. Крім того, об`єктивних причин, за яких у судове засідання не з`явився сам відповідач з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, та з урахуванням розумних строків розгляду цивільної справи, суд вважає за можливе провести її розгляд за відсутності ОСОБА_5 та її представника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

За ч. 1 та 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

За ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Курас С.О. за р.№ 924 належить 1/2 частина будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1

Інша 1 /2 частина будинку на підставі того ж договору належить ОСОБА_5 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10692419, право власності на 1/2 частину будинку з надвірними будівлями було зареєстровано за позивачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 травня 2006 року за р.№ 14461875.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 87534015, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями житловою площею 58,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/2 частини за кожним. Земельна ділянка за вказаною адресою площею 656 кв.м. зареєстрована на підставі рішення Московського РВК № 778 від 16.11.1954 року.

Між сторонами виник спір щодо виділення позивачу відповідної частки будинку в натурі та порядку користування будинком, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно з частиною першою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласнику у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

У пунктах 6 та 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» від 04 жовтня1991 року №7 зазначається, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що можливість виділу належної позивачу 1/2 частини спірного будинку в натурі, підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 03 квітня 2019 року № 25282, наданим експертом ХНДІСЕ ім. Бокаріуса. Згідно висновку експерта належну ОСОБА_4 1/2 частку будинку по АДРЕСА_1 можливо виділити у вигляді житлової кімнати 1-5 площею 17,6 кв.м., житлової кімнати 1-6 площею 17,3 кв.м., кухні 1-7 площею 5,8 кв.м., санвузла 1-8 площею 1,6 кв.м., тамбуру 1-9 площею 1,3 кв.м., частини передпокою 1-1 площею 2,95 кв.м., навісу «И», воріт №5. Для здійснення запропонованого виріанту виділу необхідно в приміщенні 1-1 улаштувати перегородку, переобладнавши таким чином у приміщення: передпокій площею 12,25кв.м., коридор площею 2,95кв.м. Згідно постанови КМУ від 7 червня 2017 р. N 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» вказане переобладнання не є самовільним, не потребує документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення не підлягає прийняттю в експлуатацію.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 10 757 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Виділити у натурі належну ОСОБА_4 ідеальну 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 у вигляді наступних приміщень: житлової кімнати 1-5 площею 17,6 кв.м., житлової кімнати 1-6 площею 17,3 кв.м., кухні 1-7 площею 5,8 кв.м., санвузла 1-8 площею 1,6 кв.м., тамбуру 1-9 площею 1,3 кв.м., частини передпокою 1-1 площею 2,95 кв.м.

Зобов`язати ОСОБА_4 переобладнати приміщення 1-1, а саме: влаштувати перегородку, переобладнавши, таким чином, у приміщення:

- передпокій площею 12,25 кв.м;

- коридор площею 2,95 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати на проведення експертизи в розмірі 10100,00 грн. та судовий збір у розмірі 747 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_4 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.В. Єрмак