
Дата документу 30.10.2019 Справа № 554/2162/18
Провадження № 1кп/554/133/2019
У Х В А Л А
30 жовтня 2019 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:
головуючого судді - Січиокно Т.О.
суддів - Струкова О.М., Савченка А.Г.
за участі секретаря - Ромахової В.В.
прокурора - Гомлі О.В.
захисника - Стороженко С.В., Лучко С.В.
обвинувачених- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170000000200 від 12.05.2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтава, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
- 22.07.2017 року Октябрським районним судом м.Полтави за ч. 1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Полтава, громадянки України, освіта вища, не заміжня, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України,-
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Мала Перепещина Новосанжарського району Полтавської області, громадянки України, освіта середня, не заміжня, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України,-
У С Т А Н О В И В:
органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які виразилися у незаконному виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, за попередньою змовою групою осіб, організованою групою та у незаконному зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, вчинених у великих розмірах, організованою групою осіб.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, яке мотивовано тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, його близькі родичі є співучасниками у даному кримінальному провадженні, а тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки, що вказує на наявність ризиків для продовження ним злочинної діяльності та ухилення від суду, а також вплив на свідків у даному кримінальному провадженні.
Захисник Стороженко С.В. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечили проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, думку інших учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, приходить до такого висновку:
статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, так як той може переховуватися від суду, оскільки не має сталих соціальних зв`язків, не працюючий, обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які на теперішній час не допитані; продовжити злочинну діяльність.
Окрім цього, обвинувачений є непрацевлаштований, міцних соціальних зв`язків не має, а сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції не може вказувати на зменшення вказаних вище ризиків. До того ж співучасниками даного злочину є сестра та мати ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки, а тому з таких обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно нього необхідно продовжити ще на 2 місяці.
Керуючись ст. ст.177,178,194, 331 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 на 2 місяці, а саме по 29 грудня 2019 року, включно.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його захисника Стороженко С.В. про зміну запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Судді:
Січиокно Т.О. Струков О.М. Савченко А.Г.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 30 жовтня 2019 року о 15 годині 50 хвилин.
The court decision No. 85374142, Shevchenkivskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Oktyabrskyi District Court of Poltava City) was adopted on 30.10.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 554/2162/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: