Decision № 8536410, 05.11.2009, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" листопада 2009 р. Справа № 19/237-09          

За позовом Білоцерківської державної сортодослідної станції, м. Біла Церква

до Приватного підприємця Онищенка Михайла Володимировича,

м. Біла Церква

про стягнення 16349,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Бондар Н.В. (довіреність № 70 від 28.09.2009 р.);

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Білоцерківська державна сортодослідна станція (далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємця Онищенка Михайла Володимировича (далі –відповідач) про стягнення 16349,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався за отриману на підставі накладної № 6 від 06.05.2008 р. сільськогосподарську продукцію на загальну суму 16349,00 грн.

Ухвалою від 07.09.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/237-09 та призначив її розгляд на 28.09.2009 р.

Ухвалою від 28.09.2009 р. суд, на підставі ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 05.11.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

Відповідач в засідання суду вдруге не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 07.09.2009 р. та ухвалу від 28.09.2009 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив, проте відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі накладної № 6 від 06.05.2009 р. поставив відповідачу просо в кількості 94,1 цнт по ціні 140,00 грн. на суму 13174,00 грн. та зернові відходи проса в кількості 63,6 цнт по ціні 50,00 грн. на суму 3175,00 грн.

Для оплати одержаної продукції позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 3-НВ від 08.05.2009 р. на загальну суму 16349,00 грн., який останній зобов’язаний був оплатити протягом 3-х діб.

Відповідач за одержаний товар не розрахувався. Станом на 11.09.2008 р. сторонами було підписано акт звіряння розрахунків, яким підтверджена сума заборгованості в розмірі 16349,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Приписами статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1).

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч .2).

У відповідності з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлені, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Таким чином, правовідносини, що виникли між Білоцерківською державною сортодослідною станцією та Приватним підприємцем Онищенко Михайлом Володимировичем слід вважати, як укладення господарського договору у спрощений спосіб, що породжує виникнення господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.03.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 20, в якій просив сплати до 15 березня 2009 р. заборгованість за поставлену сільгосппродукцію у сумі 16349,00 грн. Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У відповідності зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На день розгляду справи відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання та не розрахувався за отриманий товар на суму 16349,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця Онищенка Михайла Володимировича (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вокзальна, 3, кв. 55; код 2041411931) на користь Білоцерківської державної сортодослідної станції (09106, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 108-а, код 20610315) 16349 (шістнадцять тисяч триста сорок дев’ять) грн. 00 коп. боргу, 163 (сто шістдесят три) грн. 49 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути на підставі рішення Білоцерківській державнфй сортодослідній станції (09106, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 108-а, код 20610315) з Державного бюджету України 76 (сімдесят шість) грн. 50 коп. –зайво сплачених коштів на витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням № 148 від 07.05.2009 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 19/237-09.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         

Рішення підписано 06.11.2009 р.