ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.06 Справа № 1/321
Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Лисичанської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Лисичанськ Луганської області
до 1-го відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Краситель”, м. Рубіжне Луганської області
2-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанській Краситель", м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 947797 грн. 10 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Лапко В.М., дов. від 03.01.06 № 38;
від відповідачів –не прибули;
в с т а н о в и в:
Суть спору: про стягнення 87876 грн. 55 коп. боргу за активну електроенергію, 57260 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань, 18659 грн. 90 коп. 3 % річних.
На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 11.08.06 оголошено перерву до 15.08.06, 10-30.
За листом б/н та дати, який здано до суду 11.08.06, позивач уточнив, що позовні вимоги ним пред"явлені до 1-го відповідача.
1-ий відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 09.08.06 № 4 проти позову заперечує та зазначає, що позивачем за період з липня 2004 року по квітень 2005 року не заявлялась вимога про сплату боргу.
2-ий відповідач у відзивах на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на виникнення заборгованості за договором поруки від 01.06.04 № 869, а також сплинення строку для звернення до нього як поручителя з вимогами по погашенню боргу.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.
Між Відкритим акціонерним товариством “Краситель” /боржником - 1-им відповідачем/, Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіжанській Краситель’’/поручителем-2-им відповідачем/ та Товариством з обмеженою відповідальністю ‘’Луганське енергетичне об"єднання’’/кредитор-позивач/ було укладено договір поруки від 25.05.04 № 869, за умовами якого 2-ий відповідач, як поручитель, прийняв на себе зобов”язання перед позивачем виконати зобов’язання відповідача, що виникли при виконанні договору від 01.04.02 № 1 на постачання електричної енергії у сумі 1145604 грн. 40 коп. боргу за активну електроенергію. Строк дії даного договору поруки встановлений п. 5.1 та визначений до 31.12.05.
Як свідчить договір про постачання електроенергії від 01.04.02 № 1 /у редакції додаткової угоди від 27.02.03/ його предметом є постачання електроенергії споживачу, яким є Відкрите акціонерне товариство "Краситель". При розрахунках за зазначеним договором за 1-им відповідачем утворилась заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 1145604 грн. 40 коп.
Позивач звернувся до господарського суду з посиланням на ст. 554 ЦК України, ч. 1 якої, зокрема, передбачено, що у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову /субсидіарну/ відповідальність поручителя.
Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Так, як свідчить зміст позовної заяви, позивач вимагав стягнення боргу у справі солідарно з обох відповідачів на підставі ст. 554 ЦК України. Але на час розгляду справи позивачем уточнено, що позовні вимоги заявлені до 1-го відповідача.
Таке уточнення позивача є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, оскільки ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, тобто після 31.12.05 позивач втратив право вимоги до поручителя, яким виступав 2-ий відповідач.
Аналіз положень цивільного законодавства щодо зобов"язального права свідчить, що припинення поруки не свідчить про припинення зобов"язання з боку боржника та неможливість пред"явлення до нього вимоги. Тому заперечення 1-го відповідача відхиляються судом, у т.ч. з огляду на умови наявної у матеріалах справи угоди від 25.05.04 про порядок погашення боргу за договором на користування електроенергією від 01.04.02 № 1. Даною угодою від 25.05.04 передбачені строки погашення боргу у сумі 1332584 грн. 38 коп. з травня 2004 року по квітень 2005 року.
Зобов’язання по перерахуванню позивачеві боргу після припинення поруки 1-им відповідачем не були виконані, тому позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Як було встановлено при розгляді справи, з врахуванням часткового проведення оплати на час слухання справи у сумі 273728 грн. 30 коп. борг 1-го відповідача складає 871876 грн. 55 коп., що підтверджено матеріалами справи.
У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Щодо стягнення 18659 грн. 90 коп. 3% річних /за період з 30.08.05 по 17.05.06/ та 57260 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань /за період з вересня 2005 року по лютий 2006 року/, то вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом відповідають умовам договору сторін на постачання електричної енергії від 01.04.02 № 1, угоді від 25.05.04 та фактичним обставинам справи, підтверджені її матеріалами, тому задовольняються повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача у повній сумі згідно ст. 49 ГПК України.
Позивачу підлягає до повернення з державного бюджету України 2651 грн. 17 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 31.03.06 № 1362.
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Краситель", м. Рубіжне Луганської області, пл. Хіміків, 2, код ЄДРПОУ 05800159 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об”єднання” в особі Лисичанської філії, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Ворошилова, 11, код ЄДРПОУ 26204071, п/рахунок 26033331100988 у Рубіжанському відділенні Промінвестбанку, МФО 304643 - 871876 грн. 55 коп. боргу за активну електроенергію, п/рахунок 26009556953831 у Лисичанському відділенні ЛФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 304018 –57260 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань, 18659 грн. 90 коп. 3 % річних, 9477 грн. 97 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути позивачу з державного бюджету України 2651 грн. 17 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення від 31.03.06 № 1362. На повернення державного мита надати довідку, оскільки оригінал останнього знаходиться в матеріалах справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення –21.08.06.
Суддя Н.М.Зюбанова
The court decision No. 85360, Commercial Court of Luhansk Oblast was adopted on 15.08.2006. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 1/321. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: