Court ruling № 85337671, 01.11.2019, Toretsk City Court of Donetsk Oblast (until 25.04.2025 - Dzerzhynsk City Court of Donetsk Oblast)

Провадження № 6/225/358/2019

Єдиний унікальний номер № 225/6553/19

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

Іменем України

1 листопада 2019 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Челюбєєва Є.В.,

за участі

секретаря Бондарчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2019 року заявник звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12.06.2015 з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цун-Дон» в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнена заборгованість за кредитом у сумі 1796272 грн. 15 коп., суму судового збору в розмірі 3654 грн.

На підставі рішення суду були видані виконавчі листи, які представник ПАТ «Дельта Банк» разом з копією рішення суду отримав 20.07.2015.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначений до 23.06.2016 року, тобто один рік з дати набрання рішенням законної сили.

На теперішній час заявником пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З цих підстав, просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Належно повідомлені сторони в судове засідання не з`явилися, що не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, тому суд розглядав справу у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання застосовується відповідно до тієї редакції Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на час його видачі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (в редакції Закону станом час видачі виконавчого листа) інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12.06.2015 по цивільній справі 2/225/1112/2015 з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цун-Дон» в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнена заборгованість за кредитом у сумі 1796272 грн. 15 коп., суму судового збору в розмірі 3654 грн.

На підставі рішення суду були видані виконавчі листи, які представник ПАТ «Дельта Банк» разом з копією рішення суду отримав 20.07.2015. При цьому, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначений до 23.06.2016 року, тобто протягом одного року з дати набрання рішенням законної сили.

Згідно наявної інформації виконавчий лист № 2/225/1112/2015 від 12.06.2015, виданий Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «ТД`Цун-Дон» на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості по кредиту в сумі 1 796 272 грн. 15 коп., судового збору в сумі 3654 грн. надійшов до Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 21.08.2015.

У зв`язку з тим, що на примусовому виконанні в відділі вже перебуває виконавчий документ про стягнення аналогічної суми за таким же кредитним договором, державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999, яка діяла на той час).

Проте, із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник звернувся до суду лише 02 жовтня 2019 року.

Суд зазначає, що поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Так, Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявником не наведено поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом встановленого строку, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням принципу правової визначеності.

На підставі викладеного, в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. 433 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання ЦПК України в редакції від 03.10.2017 (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Суддя Є.В. Челюбєєв