Court ruling № 85265126, 28.10.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2019 року м. Київ № 640/20272/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Національні інформаційні системи»про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любов Миколаївна (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДР: 40452947) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, код ЄДР: 34691374), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4, код ЄДР: 39787008), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ ГТУЮ у м. Києві від 24.09.2019 № 120/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_2 від 05.09.2019 в повному обсязі»;

2) зобов`язати ДП «Національні інформаційні системи» відновити доступ державному реєстратору Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як видно з позовної заяви, позивачем у ній є державний реєстратор Канівець Любові Миколаївни, тобто посадова особа Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - процесуальна незалежна особа у сфері здійснення державної реєстрації.

Між тим, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - ОСОБА_1 .

Також, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Так, позивачем до позовної заяви надано докази надіслання учасникам справи позовної заяви з доданими до неї додатками.

Між тим, суд звертає увагу позивача, що в даному випадку позивач по відношенню до відповідачів не здійснює жодних владно-управлінських функцій, не реалізує публічно-владні управлінські функції та звернулася до суду не з позовом про реалізацію компетенції суб`єкта владних повноважень, а звернулася із позовом про захист своїх прав як посадової особи, державного реєстратора, а відтак позивачу необхідно надати суду копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, позивачем надано виписки з банку за 23.07.2019 та за 04.10.2019 про сплату судового збору у розмірі по 1921,00 грн.

Між тим, судовий збір сплачений не позивачкою, а Департаментом.

Так, досліджуючи вказані виписки, суд зазначає, що призначенням платежу у таких виписках є: «судовий збір за позовом Д-ту з питань реє-ції ВОКМР(КМДА), Окружний адміністративний суд м. Києва, без ПДВ КЕКВ2800».

Тобто, вказані виписки стосуються сплати судового збору, позивачем у яких є юридична особа - Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В той же час, суд зазначає, що позивачем у даній справі є: Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 , тобто фізична - посадова особа.

Відтак, судовий збір повинен бути сплачений із призначенням платежу, що він сплачений за позовом саме Державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любов`ю Миколаївною.

З матеріалів справи видно, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (768,40 грн.*2) із призначенням платежу, що такий судовий збір сплачений саме за позовом Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любові Миколаївни.

Також, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що у вступній частині позову позивач визначає третіх осіб по даному спору - Міністерство юстиції України та ОСОБА_2 .

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, позов не містить заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням у ній реєстраційного номеру облікової картки платника податків - ОСОБА_1 ;

2) копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

3) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн. (768,40 грн.*2) із призначенням платежу, що такий судовий збір сплачений саме за позовом Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любові Миколаївни;

4) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача;

5) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін