Court ruling № 85212765, 28.10.2019, Vitovka District Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/903/19

Провадження № 1-кп/477/166/19

УХВАЛА

(повний текст)

23 жовтня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі судді - Полішко В.В., з секретарем - Хлибовою Г.Є.,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Тищенка В.І.,

представника потерпілої - адвоката Письменного М.Г.,

захисника - адвоката Мандича Л.Л.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016150230000889, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року до суду надійшов обвинувальний акт з додатками, передбаченими ч. 4 ст. 291 КПК України, щодо ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою від 16 квітня 2019 року у кримінальному провадження було призначене підготовче судове засідання.

Неодноразово через неявку учасників процесу підготовче судове засідання відкладалося.

14.08.2019 року в підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - Мандич Л .Л. заявив клопотання про повернення обвинувального акту до Вітовського відділення Миколаївської місцевої прокуратури № 2, оскільки вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 1 ст. 291 КПК України. Зазначив щодо обвинувальний акт не скріплений гербовою печаткою, В той час як відповідно до п. 9.5.1 «Інструкції з діловодства в органах прокуратури України», затвердженої наказом Генеральної прокуратури України № 103 (далі- Інструкція), засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки. Відсутність гербової печатки свідчить про відсутність необхідних повноважень прокурора для затвердження обвинувального акту.

Вказав, що в обвинувальному акті не вказаний повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які стали відомі слідчому під час досудового розслідування, на підставі яких встановлюється об`єктивна сторона та склад злочину. За відсутністю посилань на докази в обвинувальному акті, обставини зазначені в ньому не можуть вважатися фактичними, встановленими та підтвердженими. В ньому не зазначені обставини, які характеризують особу обвинуваченої, обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; а отже обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, або відсутність таких підстав. Вважає, що обвинувачення неконкретне, чим порушується право обвинуваченої на захист. Разом з тим санкція частини 2 статті 286 КК України передбачає позбавлення волі, що є вищою цінністю в державі, в зв`язку з чим поверхневий підхід є неприпустимим.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника, просила його задовольнити.

Прокурор висловив заперечення щодо повернення обвинувального акту. Зазначив, що Інструкція на яку захисник посилається у своєму клопотанні стосується службових документів тільки органів прокуратури. В той час як обвинувальний акт складений службовою особою поліції, а не органу прокуратури України. В зв`язку з чим на нього не поширюється дія вказаної Інструкції. Наполягав на тому, що вказаний обвинувальний акт підписано та затверджено, згідно з вимогами статті 291 КПК України, яка не вимагає від осіб, які його склали та затвердили, скріплювати його гербовою печаткою.

Заперечував щодо невідповідності обвинувального акту вимогам статті 291 КПК України. Вказав, що в ньому чітко викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, з`ясовані під час досудового розслідування. Злочинним діянням ОСОБА_1 надано правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Не погодився із твердженням захисника щодо не зазначення в обвинувальному акті обставин, які характеризують особу обвинуваченого, обставин які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, оскільки всі вимоги до обвинувального акту, що перелічені в статті 291 КПК України, виконані слідчим та прокурором під час складання у повному обсязі, доводи на які посилається захисник не закріплені в жодній частині вказаної статті, а тому не можуть розглядатися як підстава для повернення обвинувального акту.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав думку прокурора, не погоджуючись із поверненням обвинувального акту прокурору. Вказав, що акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, а тому відсутні підстави для його повернення.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам статті 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в частині 2 цієї статті.

Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт, відповідно до частини 2 статті 291 КПК України має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду, є невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону.

Наведені норми права вказують на вичерпність переліку вимог, порушення яких є підставою для повернення обвинувального акту за результатами підготовчого судового засідання.

Зі змісту обвинувального акту убачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Ознайомившись з його змістом та доданими до нього матеріалами, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт повністю відповідає вказаним вище вимогам кримінального процесуального закону.

Тобто, в даному випадку будь-яких порушень з боку прокурора, які б давали підстави для повернення обвинувального акту суд не вбачає, а підстави повернення обвинувального акту, які зазначені захисником, а саме зазначення про те, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті є невідповідними, свідчать про те, що сторона захисту не визнає провину в пред`явленому обвинувачені, що не є підставою повернення обвинувального акту, оскільки вказані питання доведеності обвинувачення підлягають дослідженню судом в судовому засіданні на підставі оцінки наданих суду доказів.

Оцінка фактичних обставин кримінального правопорушення не відноситься до вирішення тих питань, які є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні. Зазначене вирішується судом у нарадчій кімнаті після дослідження всіх доказів у справі при ухваленні вироку.

Тобто, доводи зазначені захисником у клопотанні, підлягають дослідженню на стадії судового розгляду кримінального провадження по суті.

Посилання ж захисника на невідповідність обвинувального акту в частині затвердження обвинувального акта Інструкції з діловодства в органах прокуратури України суд сприймає критично, оскільки як зазначено в пункті 1.2 цієї Інструкції на процесуальні та фінансові документи ця Інструкція поширюється в частині, яка стосується загальних принципів роботи з ними і підготовки до передавання в архів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 314, 370, 371, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Мандича Л.Л. про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Повний текст ухвали складений та підписаний 28 жовтня 2019 року і буде проголошений 28 жовтня 2019 року о 16-30 годині.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Полішко