Court ruling № 85203363, 24.10.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 жовтня 2019 року м. Київ № 640/4701/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., розглянувши заяву про перехід в загальне позовне провадження по справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної адміністрації залізничного транспорту України, Міністерства інфраструктури України

треті особи Кабінет Міністрів України, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України, Міністерства інфраструктури України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшла заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, з огляду на викладені положення КАС України, суд за результатами розгляду клопотання однієї із сторін може ухвалити про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за наявності відповідних обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Положеннями ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 цієї ж статті), зокрема, у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 цієї статті).

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу).

Зважаючи на вищенаведені положення, беручи до уваги те, що адміністративна справа №640/4701/19 є справою незначної складності, а відтак, на думку суду, остання може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, в поданій заяві не зазначено обставини, яка б перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про розгляд справи у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 248, 257-262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко