Decision № 85201725, 23.10.2019, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1703/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник Швець Д.Ю.,

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної Фіскальної Служби України (далі – відповідач ), про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 14.06.2019 № 69-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення». Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.12.2018 року на адресу Державної фіскальної служби України надійшла інформація про те, що начальник Рівненської митниці ДФС України ОСОБА_4 О.А. є співвласником підприємства, що зареєстровано в Республіці Польщі та вносить інвестиції у його діяльність. 26.02.2019 року на підставі наказу ДФС України № 149 «Про проведення службового розслідування», винесеного з власної ініціативи відповідача, було розпочато службове розслідування щодо перевірки та оцінки вказаної вище інформації. 20.03.2019 року відповідач, з метою визначення наявності вини позивача у вчиненні корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, направив запит № 6039/5/99-99-2503-16 до Національного агентства з питань запобігання корупції. 27.03.2019 року відповідачем від НАЗК отримано відповідь № 35-11/22579/19 від 25.03.2019 року, в якій НАЗК повідомило про проведення перевірки щодо викладених у запиті фактів, однак за результатами перевірки у діях позивача порушень вимог статті 36 Закону Україні «Про запобігання корупції» у зв`язку з наявністю в останнього вказаних вище корпоративних прав не встановлено. Одночасно з першим зверненням до НАЗК, відповідач звернувся до НАЗК щодо нібито невідповідності інформації внесеної позивачем до щорічної декларації за 2017 рік та як наслідок, перевірки щодо наявності в діях позивача ознак вчинення корупційного чи пов`язаного з корупцією правопорушення. 01.04.2019 року відповідач в чергове отримав відповідь від НАЗК щодо відсутності в діях позивача порушень вимог статті 36 Закону Україні «Про запобігання корупції» у зв`язку з наявністю в останнього вказаних вище корпоративних прав. Однак, попри відсутність у діях позивача ознак вчинення корупційного або пов`язаного корупцією правопорушення, відповідач безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку, що позивач вчинив корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення та, як наслідок, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за це. В результаті цього, наказом Державної фіскальної служби України №69-дс від 14.06.2019 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та скеровано цей наказ до НАЗК з метою внесення інформації про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Позивач уважає спірний наказ протиправним оскільки ним не було допущено жодного порушення національного законодавства України та не вчинено жодного корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, що слугувало б підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що позивач, маючи статус державного службовця у своїй діяльності зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах, передбачень Конституцією та законами України, додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і проти корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби та ін. У відповідності до постанови Вищого адміністративного суду України від 06.12.2016 по справі №817/462/16, Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної України, Рівненської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Визнано протиправним та скасований наказ Державної фіскальної служби України «Про звільнення ОСОБА_2 » від 09 березня 2016 року № 46-ДС. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Рівненської митниці ДФС України з 09 березня 2016 року. Отже, позивач з 09.03.2016 року є державним службовцем і на нього поширюються всі обмеження, передбачені чинним законодавством. Позивачем не заперечується факт наявності корпоративних прав у 2018 році, що він сам підтверджує в своїх поясненнях. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач відповідь на відзив не подав.

24.07.2019 ухвалою суду позовна заява залишена без руху.

06.08.2019 позивачем усунуті недоліки позову.

09.08.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.08.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

19.08.2019 ухвалою суду задоволено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

02.09.2019 в судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення тотожні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у його відзиві на позов.

Заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

17.12.2018 року на адресу Державної фіскальної служби України надійшла інформація про те, що начальник Рівненської митниці ДФС України Вавровський О.А. є співвласником підприємства, що зареєстровано в Республіці Польщі та вносить інвестиції у його діяльність.

26.02.2019 року на підставі наказу ДФС України № 149 «Про проведення службового розслідування», винесеного з власної ініціативи відповідача, було розпочато службове розслідування щодо перевірки та оцінки вказаної вище інформації.

20.03.2019 року відповідач, з метою визначення наявності вини позивача у вчиненні корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, направив запит № 6039/5/99-99-2503-16 до Національного агентства з питань запобігання корупції.

27.03.2019 року відповідачем від НАЗК отримано відповідь № 35-11/22579/19 від 25.03.2019 року, в якій НАЗК повідомило про проведення перевірки щодо викладених у запиті фактів, однак за результатами перевірки у діях позивача порушень вимог статті 36 Закону Україні «Про запобігання корупції» у зв`язку з наявністю в останнього вказаних вище корпоративних прав не встановлено.

Одночасно з першим зверненням до НАЗК, відповідач звернувся до НАЗК щодо нібито невідповідності інформації внесеної позивачем до щорічної декларації за 2017 рік та як наслідок, перевірки щодо наявності в діях позивача ознак вчинення корупційного чи пов`язаного з корупцією правопорушення.

01.04.2019 року відповідач в чергове отримав відповідь від НАЗК щодо відсутності в діях позивача порушень вимог статті 36 Закону Україні «Про запобігання корупції» у зв`язку з наявністю в останнього вказаних вище корпоративних прав.

Вказані обставини сторонами визнаються.

25.04.2019 відповідачем за наслідками проведеного службового розслідування прийнятий висновок № 659/99-99-00-ДК-17.

Як вбачається із змісту висновку службового розслідування, 17.12.2018 до Державної фіскальної служби України надійшов лист Рівненської митниці ДФС від 17.12.2018 № 9633/34/17-70-10 (вх. ДФС № 221804/7 від 18.12.2018) щодо звернення Незалежної агенції журналістських розслідувань від 10.12.2018 № 331 з приводу можливого ведення начальником Рівненської митниці ДФС ОСОБА_5 О.А. бізнесу на території Польщі за сумісництвом.

Зокрема, у зверненні вказується, що ОСОБА_2 є співвласником підприємства WBM Sр.z.оо та вносив інвестиції в це підприємство у сумі 20тис.євро.

У якості доказів до звернення долучений відповідний витяг з державного електронного реєстру Республіки Польща про реєстрацію підприємства та засновників.

Відповідно до статті 28 розділу V Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Обмеження щодо сумісництва та суміщення визначені статтею 25 Закону, поширюються на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 1 частини першої статті 3 Закону), крім депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних (частина друга статті 25 Закону), та полягає у забороні:

- займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

- входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що мас на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно до частини першої статті 120 Конституції України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у поза робочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи організації, що має на меті одержання прибутку. Заборона входити до складу виконавчих чи контрольних органів підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Сутність вказаного обмеження полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не може входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а сам факт такого входження, навіть без активної поведінки особи (як у випадку заборони займатися іншою оплачуваною діяльністю), є порушенням вимог Закону.

При цьому хоча Закон прямо не забороняє входити до складу загальних зборів підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, проте з урахуванням передбаченого статтею 36 Закону обов`язку щодо передачі в управління корпоративних прав у випадку призначення на посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, реалізація особою як членом загальних зборів підприємства права на управління підприємством має здійснюватися через уповноважену особу, якій передано в управління відповідне корпоративне право.

Тому, відповідальність за зазначене порушення настає за сукупності двох умов:

- особа входить до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації;

- організація до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради якої входить особа згідно з установчими документами створена з метою отримання прибутку.

При цьому відповідальність за входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, настає незалежно від того, чи було отримано дохід таким підприємством чи організацією, а також незалежно від того чи отримала дохід особа від такої діяльності.

Відповідно до наказу ДФС України від 09.03.2016 № 46-ДС ОСОБА_2 , було звільнено з посади начальника Рівненської митниці ДФС на підставі л. 1 ст. 41, ст. ст. 147, 148, 149 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Постановою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2016 було скасовано наказ Голови ДФС України «Про звільнення ОСОБА_2 » від 09.03.2016 № 46-ДС та поновлено ОСОБА_2 , на посаді начальника Рівненської митниці ДФС з 09.03.2016. Наказом ДФС України №1433-0 «Про виконання рішення суду», ОСОБА_2 , було поновлено на посаді начальника Рівненської митниці ДФС.

Згідно договорів купівлі-продажу від 18.08.2017 ОСОБА_6 продав ОСОБА_2 , частку, яка відповідає 17% статутного капіталу ТОВ «Співпраця бізнесова і маркетинг» (Sp. Z о.о. Wspolpraca Biznesowa і Marketing, KRS НОМЕР_1 ), а ОСОБА_6 продав ОСОБА_2 частку яка відповідає 16% статутного капіталу ТОВ «Співпраця бізнесова і маркетинг» (Sp. Z о.о. Wspolpraca Biznesowa і Marketing, KRS НОМЕР_1 ).

19.01.2018, в Республіці Польщі, між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, згідно якого Продавець, продав Покупцю частку, яка відповідає 33% статутного капіталу ТОВ «Співпраця бізнесова і маркетинг» (Sp. Z о.o. Wspolpraca Biznesowa і Marketing, KRS НОМЕР_1 ). Вищезгаданий договір було посвідчено нотаріально та надано примірники кожній із Сторін.

Таким чином, ОСОБА_2 був власником корпоративних прав ТОВ «Співпраця бізнесова і маркетинг» (Sp. Z о.о. Wspolpraca Biznesowa і Marketing. KRS 0000665498) загальною вартістю 1650 польських злотих (приблизно 11500 грн.) в період часу з 18.08.2017 по 19.01.2018 року, а відповідно до наказу ДФС України від 28.08.2018 № 1433-0 «Про виконання рішення суду», ОСОБА_2 , було поновлено на посаді начальника Рівненської митниці ДФС. У зв`язку з чим на дату поновлення на посаді корпоративними правами ТОВ «Співпраця бізнесова і маркетинг» (Sp. Z о.о. Wspolpraca Biznesowa і Marketing, KRS НОМЕР_1 ) не володів.

З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку за фактами викладеними у зверненні Незалежної агенції журналістських розслідувань від 10.12.2018 № 331, щодо наявності у ОСОБА_2 реального чи потенційного конфлікту інтересів у зв`язку із володінням корпоративними правами ТОВ «Співпраця бізнесова і маркетинг» (Sp. Z о.о. WspolpracaBiznesowa і Marketing, KRS НОМЕР_1 ) у частині 33% вартістю 1650 польських злотих, було направлено запит від 20.03.2019 № 6039/5/99-99-25-03-16 до Національного агентства з питань запобігання корупції.

27.03.2019 отримано відповідь від 25.03.2019 № 35-11/22579/19 в якому Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило про проведення перевірки, відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 12 Закону, можливих фактів порушення начальником Рівненської митниці ДФС ОСОБА_8 .А. вимог статті 36 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у зв`язку із наявністю в особи корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю WSPOLPRACA BIZNESOWA І MARKETING SPФLKA Z ОСОБА_9 ODPOWІEDZIALNOSCIA (WBM Sp.z.oo), зареєстрованого на території Польщі.

Також вказаним листом поінформовано, що за результатами перевірки, у діях начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_2 , порушень вимог статті 36 Закону щодо запобігання конфлікту інтересів у зв`язку з наявністю в особи вказаних корпоративних прав не встановлено.

Водночас під час проведення службового розслідування виявлений факт невідповідності інформації внесеної до щорічної декларації за 2017 рік начальником Рівненської митниці ДФС ОСОБА_5 О. ОСОБА_10 та до Національного агентства направлено повідомлення від 20.03.2019 № 6034/5/99-99-25-03-16.

01.04.2019 отримано лист від 28.03.2019 № 42-09/240081/19 в якому Національне агентство повідомило про наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти ІЦІШЄ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Закону визначено повноваження Національного агентства. Згідно з підпунктом 8 частини першої статті 11 Закону до повноважень Національного агентства належать, зокрема, здійснення в порядку, визначеному Законом, контролю та повної перевірки декларацій, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого само врядування.

Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

Рішення про проведення перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10 лютого 2017 року № 56, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за № 201/30069, із змінами (далі - Порядок), приймається на підставі інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей у разі, якщо отримана інформація відповідає сукупності таких ознак: відсутність в декларації відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону, наявних у реєстрах та базах даних державних органів; зазначення недостовірних відомостей у декларації на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року; підтверджується відомостями з реєстрів та баз даних державних органів. Достатніх матеріалів, які відповідають сукупності ознак, визначених Порядком, не надано, що унеможливлює винесення проекту рішення на засідання Національного агентства.

Також за результатами перевірки Національного агентства, у діях начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_2 , порушень статті 36 Закону щодо запобігання конфлікту інтересів у зв`язку з наявністю в особи вказаних корпоративних прав не встановлено.

Відповідно до ст. 65 Закону № 889, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, тобто бездіяльності чи прийняття рішення, ще полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами є підставою для застосування дисциплінарного стягнення згідно ст. 66 цього Закону.

Отже, із змісту висновку службового розслідування, проведеного відповідачем щодо позивача вбачається, що в його основу лягли обставини щодо можливого допущення позивачем порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», яке полягало у не відображенні в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік відомостей, які підлягають декларуванню.

12.06.2019 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ відповідача внесено подання «Про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_11 »

Як зазначено у змісті цього подання, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи з`ясовано, що Національним агентством з питань запобігання корупції листом від 25.03.2019 №35-11/22579/19 поінформовано про відсутність порушень у діях начальника Рівненської митниці ДФС Вавровського О. вимог ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання конфлікту інтересів у зв`язку з наявністю в особи корпоративних прав.

Проте виявлений факт не відображення інформації про наявність корпоративних прав у щорічній декларації за 2017 рік.

Враховуючи надані пояснення начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_11 , відсутність дисциплінарних стягнень, а також обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця, Комісією вирішено рекомендувати на підставі ст. 65, ст. 66, ст. 77 Закону застосувати до начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_11 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов`язків та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами, за яке може бути застосоване дисциплінарне стягнення, під час подання щорічної декларації за 2017 рік, особи що виконує функції держави або місцевого самоврядування.

14.06.2019 наказом ДФС України № 69-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», за результатами розгляду дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС дисциплінарного провадження від 07.02.2019 № 414 стосовно начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_2 виявлено вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у не відображенні в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 17-VII «Про запобігання корупції», а саме корпоративних прав, на підставі ст.ст. 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_2 оголошено зауваження.

До Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, внесені відомості щодо позивача згідно наказу ДФС України від 14.06.2019 № 69-дс.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700).

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону № 1700, корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Отже, із викладеного вбачається, що з`ясування наявності порушення суб`єктом декларування вимог Закону № 1700, здійснюється саме спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції.

Згідно із приписами п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону № 1700, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права, зокрема, ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.

А відповідно до ч. 2. ст. 12 Закону № 1700, у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Припис Національного агентства є обов`язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.

В силу вимог ч. 2, ч. 3 ст. 65 Закону № 1700, особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджується, що НАЗК провело перевірку можливих фактів порушення позивачем вимог ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у зв`язку із наявністю в особи корпоративних прав.

За результатами цієї перевірки у діях позивача порушень не встановлено, як і не встановлено фактів відображення недостовірних відомостей у декларації за 2017 рік щодо корпоративних прав.

Отже, наведене підтверджує відсутність корупційного правопорушення.

Суд уважає, що підстав для проведення службового розслідування у відповідача не було, оскільки за змістом наведених вище правових норм, службове розслідування за фактом виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, здійснюється лише за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства.

Судом встановлено, що будь-якого подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції чи припису Національного агентства з приводу проведення службового розслідування стосовно позивача немає.

Однак, попри відсутність у діях позивача ознак вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, відповідач безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку, що позивач вчинив корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення та, як наслідок, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Тобто, відповідач фактично застосував до позивача дисциплінарне стягнення за неіснуюче правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ прийнятий в порушення визначеної процедури, а саме без висновку Національного агентства з питань запобігання корупції чи іншого спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Крім того, на думку суду, відповідач безпідставно застосував до позивача ст. 65 Закону України «Про державну службу» з огляду на наступне.

Так, згідно із правилами ч.1 ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Види дисциплінарних проступків визначені ч. 2 ст. 65 цього Закону, а саме:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Суд звертає увагу, що відповідачем ні у висновку службового розслідування, ні у наказі про застосування дисциплінарного стягнення не конкретизовано дисциплінарного проступку, визначеного нормою ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», не наведено жодних фактів та мотивів щодо його вчинення.

Натомість зазначено, що дисциплінарний проступок полягає у не відображенні в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Суд повторює, що вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, визначений Законом України «Про запобігання корупції» та який є спеціальним, тобто пріоритетним для застосування по відношенню до корупційних діянь.

В силу приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи та висновки відповідача, викладені у висновку службового розслідування є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджені відповідними доказами, службове розслідування проведено без належних правових підстав, відповідно, спірний наказ прийнятий не на підставі чинного законодавства України, з порушенням критеріїв обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За наведених обставин, відповідачем не доведено правомірність прийнятого наказу про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, тому позовні вимоги належать до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачений позивачем згідно з квитанцією № 60698 від 15.07.2019, судовий збір в сумі 768,40грн, підлягає стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 14 червня 2019 року № 69-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення" в повному обсязі.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір в сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень, 40коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач - Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Шевченківський р-н, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197).

Повний текст рішення складений 24 жовтня 2019 року.

Суддя Комшелюк Т.О.