№ 85167319, 22.10.2019, Tyvriv District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 145/1733/19

Провадження №3/145/781/2019

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.10.2019 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

Суддя Кіосак Н. О. , розглянувши матеріали, що надійшли від військової частини А 2287 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини А2287, молодшого сержанта, командира 3 відділення зенітного артилерійського взводу роти охорони військової частини А2287, до адмінвідповідальності протягом року не притягувався,

за ч. 2 ст.172-15 КУпАП

встановив:

22.09.2019 р., близько 19-20 год. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, молодшим сержантом, командиром 3 відділення зенітного артилерійського взводу роти охорони військової частини А2287, під час дії особливого періоду, виконуючи обов"язки чатового 4 поста варти складу пального та мастильних матеріалів на території війської частини А2287 м. Вінниця, що знаходиться в м. Гнівань, по вул. Військова, 1, самовільно залишив ввірений йому пост, перетнувши межу З поста підійшов до воріт, які знаходяться на 2 посту, для того, щоб забрати ключі від особистого транспортного засобу, в цей же час під час обходу, начальником складу пального та мастильних матеріалів військової частини А2287 підполковником ОСОБА_2 Р. зовнішнього периметру складу пального та мастильних матеріалів військової частини А2287, ним було помічено, як чатовий 2 посту старший солдат ОСОБА_3 та чатовий 4 посту молодший сержант ОСОБА_4 , перебували разом біля воріт залізничної колії та розмовляли з третьою особою, яка стояла за межами поста з зовнішньої сторони паркану і після зробленого зауваження дані військовослужбовці розійшлись по своїм місцям несення служби (постам).

Свою вину ОСОБА_1 визнав.

Крім того, вона доведена матеріалами справи, зокрема адміністративним протоколом від 04.10.2019 р., його поясненням, письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , наказом командира ВЧ А2287 № 346 від 23.09.2019 р. "Про призначення службового розслідування" стосовно перебування поза межами ввірених постів старшого солдата ОСОБА_8 та молодшого сержанта ОСОБА_1 , актом службового розслідування від 03.10.2019 р.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Листом від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906 відділу правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України роз`яснено, що відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Так, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі № 211/1546/16-ц колегія суддів зазначила, що за змістом листа Міністерства оборони України від 01 жовтня 2015 року № 322/2/8417, відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року, в Україні настав особливий період. Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 08.02.2018 року (справа№ 335/10496/16-ц). Колегія суддів зазначила, що особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду .

Обираючи вид адміністративного стягнення, який необхідно застосувати до ОСОБА_1 , суд, приймає до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його пояснення, майновий стан.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9, 10, 24, 34, 35, 40-1, ч. 2 ст. 172-15, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в прибуток держави в розмірі 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 ( дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) гривень (Отримувач: УК у Тивр. р-н/Тиврівський р-н/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37337246; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; номер рахунку:31411542002595, код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу - адміністративний штраф ).

У разі несплати штрафу в 15- ти денний термін стягненню в примусовому порядку підлягає подвійний розмір штрафу в сумі 4930 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 384 ( триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський райсуд протягом 10-ти діб з дня її винесення.

Суддя Кіосак Н. О.