Court ruling № 85154430, 23.10.2019, Commercial Court of Chernihiv Oblast

У Х В А Л А

23 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/627/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., в ході підготовчого засідання по розгляду справи №927/627/19

за позовом: Фермерського господарства «Батьківщина» Краснопільського району Сумської області, вул. Колгоспна, село Велика Рибиця, Краснопільський район, Сумська область, 42418

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг», проспект Героїв Сталінграду, буд. 113, місто Миколаїв, Миколаївська область, 54025

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина», вул. Миру, 100/А, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та актів приймання-передачі транспортних засобів,

у присутності представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Кравця ОСОБА_1 – адвоката (довіреність від 18.07.2019)

від відповідача-2: ОСОБА_2 – адвоката (ордер про надання правової допомоги серії ЧН №067441 від 23.10.2019)

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство «Батьківщина» звернувся до Господарського суду Чернігівської області із позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №41/23830 від 23.02.2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем-1;

- визнання недійсним акту приймання–передачі за договору купівлі-продажу №41/23830 від 23.02.2018 року від 11.07.2018 року, складеного між позивачем та відповідачем-1;

- зобов`язання позивача повернути відповідачу-1 автопоїзд самоскидний у складі автомобіля самоскида АС-1422 та причіпа-самоскида ПС-1424, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 ;

- зобов`язання відповідача-1 повернути позивачу 2900000грн., сплачених за договором №41/23830 від 23.02.2018 року;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу 5946/2018/1084237 транспортного засобу від 30.08.2018 року, укладеного між відповідачем-2 та позивачем;

- визнання недійсним акту приймання–передачі транспортного засобу серії ТОВ №474960 від 17.07.2018 року, виданий відовідачем-2.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірних правочинів нормам чинного законодавства, а також порушенням прав позивача внаслідок укладення спірних договорів.

До початку підготовчого засідання, призначеного судом на 23.10.2019, на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача-1 надійшов електронний лист про долучення до справи прикріплених до цього листа заяв, клопотань з процесуальних питань та відзиву на позовну заяву від 22.10.2019. Лист, а також прикріплені до нього заяви, клопотання та відзив на позов на виконання приписів ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України скріплені електронним цифровим підписом представника відповідача-1.

Так, серед інших клопотань відповідачем-1 подано заяву від 22.10.2019 про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву у цій справі. Разом із клопотанням подано й відзив від 22.10.2019.

В ході підготовчого засідання, яке відбулось 23.10.2019, представником відповідача-1 підтримано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов.

Вислухавши доводи та аргументи представника відповідача-1, заслухавши позицію представника відповідача-2, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді судом справи в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За змістом ст.165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві на позов відповідач викладає заперечення проти позову, який подається в строк, встановлений судом, що не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Провадження у цій справі відкрито ухвалою від 13.08.2019, в якій визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та встановлено відповідачу-1 строк для подання відзиву на позовом – протягом 15 календарних днів з моменту отримання ухвали від 13.08.2019 про відкриття провадження у справі.

Відповідачем-1 ухвала суду від 13.08.2019 про відкриття провадження у справі отримана 22.08.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 1400045280049 (а.с.146).

Відтак, останнім днем надання відзиву на позов до справи є 06 вересня 2019 року.

У встановлений судом строк відповідач-1 відзив на позов не надав.

Натомість відзив на позов відповідачем-1 вперше подано 15.10.2019, тобто з пропуском встановленого судом строку. При цьому, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 15.20.2019 відповідачу відмовлено у продовженні строку на подання відзиву з підстав заявлення відповідачем-1 про продовження пропущеного ним строку вже після закінчення цього строку.

Проте, 23.10.2019 відповідач-1 звертається до суду із клопотанням про поновлення йому пропущеного строку для подання відзиву на позов.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків встановлюється в ст.119 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, аналіз змісту частин першої та другої цієї статті свідчить, що в законі міститься відмінності щодо процесуальний дій суду стосовно пропущеного процесуального строку, а саме: поновлюється строк, встановлений законом, за умови визнання судом поважними причин його пропуску; продовжується строк, встановлений судом, за умови подання такої заяви учасником справи до закінчення цього строку.

Приймаючи до уваги приписи ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд зауважує, що строк подання відповідачем відзиву на позов встановлюється судом, а тому такий строк не може бути поновлений.

Згідно з п.6 ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За змістом ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене в задоволенні клопотання позивача про поновлення наданого судом строку для надання відзиву на позов належить відмовити.

Керуючись ст.13, 42, 118, 119, 165, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв) про поновлення пропущеного ним процесуального строку для подання відзиву на позов відхилити.

Відмовити відповідачу-1 – Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (пр. Героїв Сталінграду, 113, м. Миколаїв) у поновленні пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку ст.257 цього Кодексу з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

В підготовчому засіданні 23.10.2019 проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Повний текст ухвали складено 24 жовтня 2019 року.

З повним текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т. Г. Оленич