Decision № 85145, 17.08.2006, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2006 р.

Справа № 17/216

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/216

за позовом: акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", від імені якого діє Кіровоградська обласна філія «Укрсоцбанку», м.Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіком" м. Кіровоград

про стягнення 59722,11 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - головний юрисконсульт юридичного сектору Чоботар В.І. , довіреність № 23 від 05.01.2006 р.;

від відповідача - участі не брали.

Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", від імені якого діє Кіровоградська обласна філія банку, подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіком" 59722,11 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 1395-03 від 08.09.2003 р.

Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/216 від 26.06.2006 р. була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що за вказаною адресою організація вибула. Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвалу про порушення провадження у справі №17/216 від 26.06.2006 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: м.Кіровоград, вул.Слави,2.

Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області № 15-2910 від 04.07.2006 р., надісланої останнім на вимогу суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Гравіком" зареєстровано за адресою: м.Кіровоград, вул.Слави,2. Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про порушення провадження у справі №17/216 за місцем реєстрації відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

8 вересня 2003 року між акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”, від імені якого діє Кіровоградська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю “Гравіком” укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 1395-03 (далі-договір).

Згідно умов даного договору кредитор прийняв на себе зобов’язання надати позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в сумі 200000 грн., зі сплатою 20 відсотків річних та кінцевим терміном погашення 07.09.2004 року (п. п. 1.1.1. та 1.1.1.1. договору).

Відповідач прийняв на себе зобов’язання повернути в повному обсязі всю суму кредиту в строк визначений п. 1.1.1.1. та п. 3.3.6. договору, з урахуванням нарахованих відсотків за фактичний час використання кредиту та можливими штрафними санкціями ( п.п. 4.2. та 4.3. та п. 4.4. договору ).

Додатковою угодою від 8 вересня 2004 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 1395-03, сторонами було змінено кінцевий термін повернення кредиту з 07.09.2004 року на 06.10.2004 року.

Кредитор свої договірні зобов’язання за вказаним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кредитну суму в розмірі 200000 грн.

Проте, відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту повністю належним чином не виконав, не повернув кредитору суму кредиту –200000грн., який повинен був повернути ще 6 жовтня 2004 р., та заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам, сума яких станом на 01.03.2005 р. становила 19384,20 грн.

Рішенням господарського суду від 06.06.2005 р. по справі №5/71 (а.с.18-22) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з ТОВ «Гравіком» на користь банку 200000 грн. основної заборгованості по кредиту, 19384,20 грн. заборгованості по відсоткам та 14963,55 грн. пені.

Факт неналежного виконання відповідачем господарських зобов’язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, встановлений рішенням господарського суду від 06.06.2005 р. по справі №5/71, а тому відповідно до вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України, не доводиться знову при вирішення даного спору.

Станом на 17.08.2006 р. рішення суду від 06.06.2005 р. по справі №5/71 не виконано: сума отриманого кредиту в розмірі 200 000 грн. не повернута (а.с.66). Отже, фактично відповідач продовжує користуватись кредитом.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.6,2.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, при цьому, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом.

Пунктом 5 договору встановлено обов’язок позичальника сплачувати кредитору проценти та комісії, передбачені п.1.1.1. договору кредиту, в порядку визначеному п.п.2.6, 2.8-2.10, 2.13 договору.

Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

В порушення вказаних вище вимог відповідач не повернув у встановлений строк кредитні кошти та не сплатив нараховані відсотки по кредиту.

Суму процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 02.03.2005 р. по 21.06.2006 р., яка складає 53000 грн., відповідач має сплатити на користь позивача згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до правил частини 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4 договору передбачено, що в разі порушення позичальником вимог стосовно термінів повернення отриманого кредиту він зобов’язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповерненого кредиту та відсотків за користування кредитом за кожен день затримки.

За правилами ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У зв’язку з викладеним позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочку повернення відсотків в розмірі 6722,11 грн. за період з 21.06.2005 р. по 21.06.2006 р., яка також підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіком" (м.Кіровоград, вул. Слави, 2, р/р 26007420026211 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" в м. Кіровоград, МФО 323293, ід. код 31472491) на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", від імені якого діє Кіровоградська обласна філія (м. Кіровоград, вул. Леніна, 25, р/р 361969013012, МФО 323293)- 53000 грн. заборгованості по відсоткам за період з 02.03.2005 р. по 21.06.2006 р., 6722,11 грн. пені за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом за період з 21.06.2005 р. по 21.06.2006 р., 597,22 грн. витрат на державне мито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

С.В. Таран