Decision № 85133752, 18.10.2019, Mena District Court of Chernihiv Oblast

Справа № 738/973/19

№ провадження 2/738/338/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Сова Т.Г.,

секретаря судових засідань Бреус Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року до Менського районного суду звернулась ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги мотивувала наступним. 22 травня 2018 року близько 17.40 год. у м. Мена по вул. Героїв АТО сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відповідач ОСОБА_3 , повертаючи на вулицю Шевченка, не надав переваги в русі позивачу ОСОБА_1 , що рухалась на велосипеді, здійснив наїзд на останню. В результаті ДТП позивач впала на асфальт та отримала численні тілесні ушкодження. Після цього позивачку було доставлено до КЗОЗ «Менська ЦРЛ» та госпіталізовано. Загалом позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ «Менська ЦРЛ» з 22.05.2018 по 01.06.2018. 28.05.2018 позивачу було призначено проходження магнітно-резонансної томографії (надалі МРТ) головного мозку. У зв`язку з відсутністю в м. Мена установи, яка б надавала такі послуги, позивач їздила до м. Чернігів, за дорогу вона заплатила 419 грн. 25 коп. МРТ проведено в медичному центрі «Тесла», за що син позивача сплатив 1050,00 грн. Після виписки з лікарні позивачка ще тривалий час перебувала у тяжкому стані, у неї продовжувало паморочитися в голові, часто мучив раптовий головний біль та болі в області серця, темніло в очах, відчувалася загальна слабкість, прослідковувалося тремтіння кінцівок рук та ніг. За словами лікаря це були наслідки отриманих ушкоджень. За час перебування позивача в лікарні, відповідач зі своєю дружиною неодноразово обіцяли відшкодувати всі витрати позивача на лікування, однак після виписки позивача з лікарні відповідач ОСОБА_3 категорично відмовився відшкодовувати понесені витрати на лікування та заподіяну моральну шкоду. Після відмови відповідача ОСОБА_3 , позивач звернулась до ПАТ «НАСК «Оранта», в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу ВАЗ 2104, з заявою про страхове відшкодування. У грудні 2018 року позивачу поштою надійшов лист № 09-02-16/8367 від 19.11.2018, в якому містилась копія висновку лікаря експерта відділу страхової медицини ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», де зазначено про те, що з пред`явлених квитанцій на загальну суму 4581,54 грн, відшкодування не підлягає сума збитку в розмірі 1320,50 грн - вартість медичних послуг не пов`язаних з лікуванням основного діагнозу: МРТ (1050,00 грн) та проведення рентгену з призначенням «квартплата комунальні послуги» (240,00 грн). Разом з цим, в даному листі вказано, що погоджено позивачу страхове відшкодування в розмірі 3424,04 грн. включає в себе 163,05 грн., що становить відшкодування за моральну шкоду заподіяну здоров`ю під час дорожньо-транспортної пригоди. Виплачене відшкодування позивач вважає невиправдано малим. Так, із затрачених витрат позивачу залишились не відшкодованими витрати на обстеження МРТ в сумі 1050,00 грн, які сплатив син позивача; оплата за рентген черепа, органів грудної клітки, нижньої щелепи, правого ліктьового суглоба та обох передпліч в розмірі 240,00 грн.; сплачена вартість бензину в розмірі 419 грн. 25 коп. за проїзд від КЗОЗ «Менська ЦРЛ» до Медичного центру «Тесла» і в зворотному напрямку; оплата за перебування позивача в платній палаті хірургічного відділення КЗОЗ «Менська ЦРЛ» в розмірі 300,00 грн. Окрім цього, позивачем були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди - частина заробітної плати за 8 робочих днів, що складає 658 грн. 45 коп. Внаслідок дій відповідача ОСОБА_3 позивач зазнала також і моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я та оцінює в розмірі 15000,00 грн. В зв`язку з неповним відшкодування понесених збитків, які позивач отримала з вини відповідача ОСОБА_3 , для захисту своїх прав ОСОБА_1 звернулась до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь матеріальну шкоду в розмірі 2667,70 грн., моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн., судові витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 10000,00 грн. - покласти на відповідачів.

Ухвалою судді від 03 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та пояснила суду, що 22 травня 2018 року близько 17.00 год. вона їхала з роботи додому на велосипеді. В центрі міста її збив відповідач, яки керував автомобілем та повертав з вул. Героїв АТО на вул. Шевченка. Від удару позивач впала на землю та отримала тілесні ушкодження. На місце ДТП прибула швидка допомога, позивачку було доставлено до Менської ЦРЛ, поміщено в реанімаційне відділення, а згодом переведено до хірургічного відділення. Для встановлення діагнозу, позивачці 22.05.2018, за вказівкою лікуючого лікаря було проведено рентген черепу, органів грудної клітки, нижньої щелепи, правого ліктьового суглоба та обох передпліч, за що позивач сплатила 240, 00 грн. В зв`язку з сильними головними болями, позивач не могла перебувати в загальній палаті через шум, тому вирішила лікуватись в платній палаті № 9 хірургічного відділення КЗОЗ «Менська ЦРЛ», за що сплатила 300,00 грн. Також, у зв`язку з сильним головним болем, з метою проведення повноцінного дослідження отриманих травм позивачу було призначено проходження магнітно-резонансної томографії (далі МРТ), що вона робила в м. Чернігів. За МРТ кошти сплачував син позивача в розмірі 1050,00 грн., за дорогу (вартість бензину) позивач сплатила кошти в сумі 419 грн. 25 коп. Крім цього, у зв`язку з перебуванням на лікарняному, позивач понесла упущену вигоду, яка становить 658,45 грн. Спочатку лікування відповідач приходив у лікарню та обіцяв відшкодувати всі понесені витрати, але після виписки з лікарні відмовився. Позивач звернулась до страхової компанії, де було прийнято рішення про часткову виплату страхового відшкодування - 3424,04 грн., що включає в себе відшкодування за моральну шкоду в розмірі 163,05 грн. Позивач вважає дане відшкодування неповним та просить стягнути з відповідачів 2667,70 грн. матеріального відшкодування, 15.000 грн моральної шкоди та 10000 грн. судових витрат.

Представник позивача Давидова А.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в установлений законом строк надав суду відзив на позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди. В судовому засіданні пред`явлених позовних вимог не визнав, посилаючись на обставини викладені у відзиві, в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

В судовому засіданні був також допитаний свідок ОСОБА_4 , який пояснив, що якось до нього звернувся син позивачки та попросив відвезти його матір в м. Чернігів на МРТ. Свідок погодився, оскільки знав, що позивачка потрапила в ДТП та лежала в лікарні. Їздили в м. Чернігів вони в останню суботу травня 2018 року. Свідок сам заправляв автомобіль на автозаправці, а по приїзду назад з ним розраховувався син позивачки. Також свідок доповнив, що до м. Чернігів вони їхали близько 1,5 год., оскільки позивачці ввесь час було погано, вона постійно просила зупинити автомобіль, то вставала, то лягала, казала, що в неї болить голова, їй душно.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання не з`явився, в установлений законом термін надіслав до суду відзив на позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю, розгляд справи провести без їх участі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників по справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженню, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 22 травня 2018 року о 17 год. 40 хв. в м. Мена по вул. Героїв АТО Чернігівської області, керував автомобілем «ВАЗ 2104» номерний знак НОМЕР_1 та порушив п. 16.13 Правил дорожнього руху України, а саме - повертаючи на вулицю Шевченка, не надав переваги в русі велосипедисту, який рухався по головній дорозі та здійснив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_1 , яка отримала тілесні ушкодження.

Згідно постанови Менського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підвергнуто адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.21-23).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із виписки № 2471 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила лікування в КЗОЗ «Менська ЦРЛ» з 22.05.2018 по 01.06.2018, з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій нижньої щелепи, забій обох передпліч, забій обох ліктьових суглобів, забій грудної клітки (а.с.25).

За змістом Закону № 1961-ІV (стаття 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

01.06.2018 позивач звернулась до територіального відділення ПАТ НАСК «Оранта», що в м. Мена по вул. Жовтнева, 7, в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу, а саме автомобіля «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1 , з заявою про страхове відшкодування матеріальних збитків, а саме витрат на лікування, спричинених з вини ОСОБА_3 , в результаті ДТП 22.05.2018.

Заява позивача ОСОБА_1 розглянута та прийнято рішення про часткову виплату страхового відшкодування в розмірі 3424 грн. 04 коп., з яких 163,05 грн. становлять відшкодування за моральну шкоду заподіяну здоров`ю під час дорожньо - транспортної пригоди. Крім цього, позивачу ОСОБА_1 було письмово роз`яснено, які з пред`явлених квитанцій не відшкодовано і з якої причини.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористуватися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язання - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Такий правовий висновок викладений у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 , як власника транспортного засобу застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в зв`язку з чим обов`язки відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» перед позивачем ОСОБА_1 виникають з договірних відносин, оскільки ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відповідає згідно договору за свого страхувальника - відповідача ОСОБА_3

В свою чергу взаємовідносини відповідача ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1 виникають з деліктних відносин.

Як слідує зі страхового акту № ОЦВЗ-18-25-6758/1 від 28.09.2018, позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» для захисту своїх порушених прав (а.с.31).

З висновку лікаря експерта відділу страхової медицини ТОВ «Гарант - АСІСТАНС» від 25 вересня 2018 року слідує, що потерпілою особою ОСОБА_1 надано чеків на суму 4581,54 грн. Сума збитків, що підлягає відшкодуванню становить 3260,99 грн. Не підлягають відшкодуванню вартість товарів і послуг на суму 1320,55 грн (квартплата, комунальні послуги, МРТ ОСОБА_6 , пакети, омепразол та берліприл) (а.с.32-33).

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Виходячи з того, що розмір суми відшкодування становив 3260,99 грн (витрати на лікування) то з урахуванням 5 відсотків страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю розмір моральної шкоди становить 163,05 грн.

Таким чином, позивачу було сплачено страхове відшкодування в розмірі 3424,04 грн, що підтверджується квитанцією від 02 жовтня 2018 року (а.с.35).

Отже, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в силу Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» належним чином виконала покладені на неї обов`язки та відшкодувала позивачу заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Бажання позивача саме таким способом захистити свої права - це є її особистим і добровільним правом.

Суд погоджується з розміром страхового відшкодування та вважає не підтвердженими витрати позивача на: суму 1050,00 грн (МРТ), оскільки за його проведення сплачувала не позивач, 419,25 грн - вартість бензину, за яку також позивач не сплачувала, квитанція на суму 240,00 грн. не підтверджує витрат позивача на рентген, оскільки в квитанції вказано отримувач: квартплата, призначення: комунальні; 300,00 грн - за перебування в платній платі також не підлягає відшкодуванню, оскільки дане рішення прийнято позивачем на власний розсуд без рекомендацій лікаря, а також решта сум, які просить стягнути позивачка з відповідачів.

Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією прав і свобод людини та здійснення проголошення Основним Законом України, принципу верховенства права. Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги цивільного судочинства відповідно до ЦПКУ, вирішив справу згідно з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно, а також правильно витлумачив норми.

Враховуючи, встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що позивач на власний вибір і розсуд звернулась до страхової компанії з вимогою про відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди, отримала відшкодування, тим самим припинивши деліктне зобов`язання між нею (позивачем ОСОБА_1 ) та особою, яка завдала шкоди - відповідачем ОСОБА_3 .

Заявлені позивачем позовні вимоги не підтверджені належними доказами та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про їх безпідставність і необґрунтованість, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76-89, ст.ст. 258-259, 264-268 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 599, 1192 ЦК України,

В И Р I Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2019 року.

Суддя Т.Г. Сова