Decision № 8509434, 02.03.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/29602.03.10 За позовомприватного підприємства «БВР-Ресурс»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕ»

простягнення 50928,00 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Кізім М.В. (пред. за довір. б/н від 29.01.2010 року)

від відповідача:Лабунський В.В. (пред. за довір. б/н від 24.02.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «БВР-Ресурс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕ»50928,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/296 та призначено її розгляд на 29.10.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 24.11.2009 року сторонами подано спільне клопотання про продовження строків розгляду справи. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 24.11.2009 року строк розгляду справи №23/296 продовжено.

У судовому засіданні 02.03.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «БВР-Ресурс»було укладено 12.03.2009 року з товариством з обмеженою відповідальністю «ЕССЕ»господарський договір № 120409/38, відповідно до умов якого Відповідач зобов’язався виконати роботи по бурінню свердловин, а Позивач - прийняти та оплатити їх вартість за ціною, визначеною специфікацією №1.

Відповідно до специфікації №1 до договору №120409/38 від 12.03.2009 року Відповідач зобов’язався виконати роботи по бурінню 3 000 метрів свердловин діаметром 135 мм. Загальна вартість робіт складає 126000,00 грн.

Пунктом 3.1 договору №120409/38 від 12.03.2009 року Позивач зобов’язався протягом двох банківських днів після підписання договору перерахувати Відповідачу 50% вартості робіт. Повний розрахунок Позивач повинен здійснити протягом двадцяти банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт.

17 березня 2009 року Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача 60000,00 грн. попередньої оплати за бурові роботи згідно договору № 120409/38 від 12.03.2009 року. Факт оплати підтверджується банківською випискою за 17.03.2009 року.

Таким чином, Позивач виконав свої зобов’язання щодо перерахування авансового платежу не у повному обсязі.

Незважаючи на це, Відповідач приступив до виконання власних зобов’язань за договором та відповідно до акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000003/2 від 02.04.2009 року виконав буріння 216 метрів свердловин вартістю 9072,00 грн.

Доказів здійснення Відповідачем робіт у більшому обсязі суду не надано. Позивач 17.04.2009 року направив на адресу Відповідача претензію №209, якою вимагав повернути суму невикористаного авансового платежу у зв’язку з повільними темпами виконання робіт. Зазначена вимога була отримана Відповідачем відповідно до відмітки поштової служби 27.04.2009 року.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 6.1 договір №120409/38 від 12.03.2009 року набув чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2009 року. Оскільки на момент закінчення дії договору Відповідач прийняті на себе зобов’язання виконав лише частково, а сторони не мають наміру у подальшому продовжувати дію договору, суд встановлює, що подальше утримання Відповідачем невикористаних коштів попередньої оплати є безпідставним.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути зтовариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕ»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, к.1; ідентифікаційний код 34001913) на користь приватного підприємства «БВР-Ресурс»(91011, м. Луганськ, вул. Газети Луганської Правди, 86-А, к.1; ідентифікаційний код 32690803) 50928,00 грн. (п’ятдесят тисяч дев’ятсот двадцять вісім гривень 00 копійок) основного боргу; 509,28 грн. (п’ятсот дев’ять гривень 28 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення 05.03.2010 року.