
09.10.2019 Справа № 756/13123/19
справа № 756/13123/19
провадження № 2-н/756/461/19
У х в а л а
09 жовтня 2019 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
в с т а н о в и в:
У вересні 2019 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві» звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За загальним правилом позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається зі змісту заяви та з матеріалів справи, заборгованість по особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій утворилась до жовтня 2016 року, що також підтверджується довідкою про нарахування та сплату коштів за надані послуги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві» з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто вимоги заявника виходять за межі позовної давності, передбачені ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
На підставі викладеного, вважаю, що у видачі судового наказу Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві» необхідно відмовити, у зв`язку з пропуском строку позовної давності, а також відсутності доказів, які свідчать про виникнення солідарного грошового зобов`язання боржників перед заявником.
Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 163, 165, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя
The court decision No. 85042657, Obolonskyi District Court of Kyiv City was adopted on 09.10.2019. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 756/13123/19. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: