
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.10.2019 Справа №607/24549/19
17 жовтня 2019 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 31 жовтня 1997 року за №866, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю від 30 грудня 1997 року за №787, виданого ОСОБА_3
Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зокрема позивачем не сплачено судовий збір.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу вимог п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (768,40 грн).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви встановлено, що позивачем одночасно пред`явлено дві вимоги немайнового характеру: 1) про визнання недійсним та скасування рішення; 2) про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.
Таким чином, даний позов підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1536,80 грн.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
В силу вимог ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивачем до позовної заяви долучено заяву про звільнення від сплати судового збору. Заява обгрунтована тим, що позивач є безробітним та будь-яких доходів крім пенсії не отримує.
Однак, жодних доказів на підтвердження того, що розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2018 рік до матеріалів справи не долучено.
Доказами, які підтверджують дохід позивача є довідки про розмір пенсії, відомості про доходи з податкової.
Крім того, відомості про такі доходи повинні бути надані за попередній календарний рік.
Суд не приймає до уваги, долучену позивачем до клопотання довідку про розмір пенсії, оскільки з її вмісту вбачається, що вона містить відомості про розмір пенсії позивача за 2008 рік.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за у розмірі 1536,80 грн. за дві вимоги немайнового характеру або долучити до позовної заяви докази, які б підтверджували доходи позивача за попередній календарний 2018 рік.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу ОСОБА_1 строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначеного недоліку, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн. за дві вимоги немайнового характеру, або долучити до позовної заяви докази, які б підтверджували доходи позивача за попередній календарний 2018 рік.
Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:
Отримувач : УК у м. Тернополі/м. Тернопіль/ 22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37977726; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA748999980000031211206019002; Код класифікація доходів бюджету: 22030101.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн. за дві вимоги немайнового характеру та подати суду оригінал квитанції про його сплату.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору позивачу слід долучити до позовної заяви докази, які б підтверджували доходи позивача за попередній календарний 2018 рік (довідки про розмір пенсії за 2018 рік, відомості про доходи з податкової за 2018 рік).
У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Головуючий суддяІ. М. Черніцька
The court decision No. 85004669, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast was adopted on 17.10.2019. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 607/24549/19. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: