Court ruling № 84956187, 16.10.2019, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12540/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2019 р. Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судового засідання - Ясеновенко К.О.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», про розірвання договорів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

На підставі норми п. 9 ч. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV у редакції Закону від 03 жовтня 2017 р. № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15 грудня 2017 р.), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судові засідання, призначені 15 липня 2019 р., 16 жовтня 2019 р. позивач не з`явився, будучи повідомленим належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», а тому суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

За частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

Положеннями ст. 13 ЦПК України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, що передбачено ч. 1 ст. 131 ЦПК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, вбачається, що в зв`язку з постійними неявками позивача, що порушує права інших учасників судового розгляду на розгляд справи в розумний строк та вимоги ст. 43 ЦПК України щодо процесуальних обов`язків сторони, передбачених ч. 1 ст. 131 ЦПК України, що збільшує не обґрунтовані витрати сторін у справі, а тому існує достатність підстав для залишення позову без розгляду, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 20, 257, 294 ЦК України, ст.ст. 1-13, 257, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», про розірвання договорів, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. А. Писанець