Court ruling № 84831015, 09.10.2019, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/5654/16-ц

2/465/716/19

УХВАЛА

судового засідання

"09" жовтня 2019 р. м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Дзеньдзюра С.М.,

з участю секретаря - Мацко Х.Д.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бень Т.Т.

розглянувши у підготовчому засіданні у м.Львові заяву представника відповідача про відвід судді Дзеньдзюра С.М. у цивільній справі №465/5654/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП «Міжнародний Аеропорт «Львів» ім.Данила Галицького, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у провадженні судді знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ДП «Міжнародний Аеропорт «Львів» ім.Данила Галицького, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача у підготовчому засіданні звернувся з заявою про відвід судді Дзеньдзюри С.М. з тих підстав, що на його думку суддя Дзеньдзюра С.М. не має права розглядати дану справу, оскільки було порушено порядок визначення судді для розгляду справи так як на день розподілу був один лише суддя Дзеньдзюра С.М., а тому на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України просить задоволити відвід судді.

Позивач у підготовчому засіданні заперечили заяву, вважає таку необґрунтованою та безпідставною. Просить відмовити у задоволені такої заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи заяви щодо підстав для відводу судді , заслухавши думку учасників справи, вважає, що заява про відвід судді необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України(в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.).

Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Відповідно до ч.2,3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Порядок визначення судді для розгляду справи передбачений положеннями ст. 33 ЦПК України.

Разом з тим, в п.п. 2.3.20 Положення про автоматизовану систему документообігу суду зазначено, що відмова судді від отримання розподіленої у встановленому порядку судової справи не допускається.

Повторний автоматичний розподіл справи з єдиним унікальним номером №465/5654/16-ц, про що свідчить наявний в матеріалах справи протокол повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, здійснено 31.07.2019 р., яким було визначено суддю Дзеньдзюра С.М..

Тому посилання заявника на порушення порядку визначення головуючого судді для розгляду справи, що на його думку, є підставою для відводу головуючого є помилковими.

Під час розгляду заяви представника відповідача про відвід судді, приходжу до висновку про відсутність таких підстав, оскільки такий необґрунтований, однак враховуючи вимоги ч. 3 ст. 40 ЦПК України, у такому випадку рішення повинно прийматися суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, а провадження у справі зупиняється.

У той же час, в ході вивчення питань наявності підстав для відводу судді, приходжу до висновку про доцільність заявити самовідвід у розгляді даної справи.

Приймаючи дане рішення зважаю на вимоги п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України, згідно якої суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

При цьому, відхиляю будь-які твердження сторони щодо упередженості чи необ`єктивності судді у розгляді даної справи, будь-якої зацікавленості, як це відображено у заяві про відвід судді, оскільки такі спростовуються фактичними обставинами.

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи. Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.

Відтак у даному випадку, сумніви висловлені представником відповідача, які хоч і не є вмотивовані, проте за своєю природою так чи інакше є сумнівами.

Відповідно ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Зважаючи на вищенаведені положення закону та встановлені обставини, слід прийти до висновку, що з метою забезпечення особам, що беруть участь у справі довіри до суду, який розглядає справу, для створення умов, при яких відпадуть сумніви у неупередженості та безсторонності судді при розгляді справи, з метою недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішення суду, у зв`язку з чим, вважаю за доцільне заявити самовідвід.

Керуючись статтями 36, 40, 252, 253, 258-261, 353, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відвід, заявлений представником відповідача - судді Дзеньдзюрі С.М. визнати необґрунтованим.

Задовольнити самовідвід судді Дзеньдзюри С.М. у цивільній справі №465/5654/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП «Міжнародний Аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Матеріали справи передати до цивільної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на автоматизований розподіл для повторного визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Дзеньдзюра С.М.