Decision № 84740887, 03.10.2019, Luhansk District Administrative Court

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3827/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 02 вересня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Старобільське ОУПФУ Луганської області) з такими вимогами:

1) визнати дії відповідача протиправними та скасувати рішення відповідача від 30 січня 2019 року про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22 січня 2019 року, а саме з моменту звернення.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач звернулася до відповідача 22 січня 2019 року із заявою щодо призначення їй пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надала всі необхідні документи, так як загальний стаж роботи позивача перевищує 25 років.

Рішенням відповідача від 30 січня 2019 року, яке позивач отримала 31 липня 2019 року за вих. №11835/03-01, позивачу безпідставно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач надала відповідачу всі наявні довідки й документи, у тому числі оригінал трудової книжки, що підтверджують наявний трудовий стаж роботи за списком № 1, у тому числі підтверджують факти атестації робочих місць, що надає право на отримання пільгової пенсії незалежно від віку.

Таким чином, позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

Від Старобільського ОУПФУ Луганської області 18 вересня 2019 року за вх. № 47846/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 30-31).

До управління 22 січня 2019 року надійшла заява позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на надані позивачем документи, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки за наданими документами загальний стаж роботи позивача складає 23 роки 3 місця 6 днів, у тому числі пільговий стаж - 4 роки 4 місяця, що суперечить вимогам пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій паспорту громадянина України (арк. спр. 15-16), картки фізичної особи - платника податків (арк. спр. 16), довідки від 22.01.2019 № 934-5000016983 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 17) встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2.

Позивачем 22.01.2019 подано до Старобільського ОУПФУ Луганської області заяву про призначення/перерахунок пенсії (арк. спр. 36-37), до якої, серед іншого, додано такі документи: трудову книжку; диплом НОМЕР_4; свідоцтво про народження дитини; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 22.10.2010 № 00006052653; свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 04.11.2010 № 00006334658; свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3; копії наказів про атестацію робочих місць від 12.09.2007 № 32/01-од, від 04.09.2012 № 200-од, від 13.06.2011 № 6780; копії державної експертизи від 10.12.2007 № 11/5941-33, від 17.09.2012 № 11/5755-33, від 12.07.2011 № 11/3317-33 (арк. спр. 38-64).

За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення від 30.01.2019, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 18-19).

Дослідженням змісту рішення встановлено, що відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії, оскільки за наданими документами стаж позивача складає 23 роки 3 місяці 6 днів, у тому числі стаж роти на пільгових умовах 4 роки 4 місяці, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У рішенні Старобільського ОУПФУ Луганської області містяться посилання на пункти 1 та 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637; Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383; Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442; Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженого постановою Ради Міністрів України від 01.12.1990 № 357; Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Проте, які саме записи у трудовій книжці позивача потребують підтвердження уточнюючими довідками підприємства, відповідачем у рішенні не зазначено. Відсутні відомості, яке робоче місце позивача мало бути атестовано на відповідність умовам праці, як таке що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також у рішенні відповідача відсутні відомості, які документи не враховані відповідачем при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, як такі, що видані органами та/або особами, створеними, обраними чи призначеними на тимчасово окупованій території в порядку, не передбаченому законом.

Крім того, з рішення Старобільського ОУПФУ Луганської області від 30.01.2019 не зрозуміло, який стаж роботи позивача врахований або не зарахований відповідачем до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з яких підстав.

Дослідженням копії протоколу призначення пенсії ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії встановлено, що до страхового стажу позивача зараховані такі періоди роботи: з 07.06.1985 по 01.08.1985, з 01.09.1986 по 28.02.1990 (навчання у вищих/середніх навчальних закладах), з 26.03.1990 по 22.02.1992, з 23.05.1999 по 16.02.2000 (безробіття), з 01.01.200 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 08.01.2004, з 01.02.2004 по 08.02.2004, з 01.03.2004 по 08.03.2004, з 01.04.2004 по 08.04.2004, з 01.05.2004 по 08.05.2004, з 01.06.2004 по 08.06.2004, з 01.07.2004 по 08.07.2004, з 01.08.2004 по 08.08.2004, з 01.09.2004 по 08.09.2004, з 01.10.2004 по 12.10.2004, з 01.11.2004 по 12.11.2004, з 01.12.2004 по 12.12.2004, з 01.01.2005 по 08.01.2005, з 01.02.2005 по 08.02.2005, з 01.03.2005 по 10.03.2005, з 01.04.2005 по 10.04.2005, з 01.05.2005 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 10.06.2005, з 01.07.2005 по 08.01.2006, з 01.02.2006 по 31.07.2006, з 01.09.2006 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 23.11.2008 (список № 1), з 01.12.2008 по 30.04.2009 (список № 1), з 01.06.2009 по 27.08.2009 (список № 1), з 01.09.2009 по 22.11.2009 (список № 1), з 23.11.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 26.12.2011 (список № 1), з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2012 по 23.01.2012 (список № 1), з 24.01.2012 по 31.01.2012, з 01.02.2012 по 12.02.2012 (список № 1), з 13.02.2012 по 29.02.2012, з 01.03.2012 по 31.12.2012 (список № 1), з 24.03.2014 по 30.03.2014, з 31.03.201 по 30.06.2014 (список № 1), всього 23 роки 3 місяці 6 днів, у тому числі робота за списком № 1 - 4 роки 4 місяці 14 днів (арк. спр. 33-35).

Однак, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у реєстрі наявні відомості про спеціальний стаж позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, протягом 2008-2015 років у розмірі значно більшому, ніж врахований відповідачем під час розрахунку стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 65-67).

Також дослідженням трудової книжки позивача від 10.07.1985 БТ-ІІ № 1557453 (арк. спр. 20-24) встановлено наявність у ній записів про роботу позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України:

Шахтоуправління «Алмазне» ВО «Донбасантрацит»

запис № 8: 15.03.1991 переведена на час декретної відпустки виконуючим обов'язки геолога, пов'язаного з підземними гірничими роботами, наказ від 18.03.1991 № 51-к;

запис № 9: 22.02.1999 звільнена за власним бажанням, наказ від 22.02.199 № 26-к;

ТОВ «Шахта «Садова»

запис № 14: 02.07.2008 прийнята гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, наказ від 01.07.2008 № 1353к;

запис № 15: 12.09.2007 проведена атестація робочого місця умовам праці за списком № 1;

запис № 16: 01.10.2008 переведена дільничним геологом, пов'язаним з підземними роботами, наказ від 30.09.2008 № 1935/1к;

запис № 17: 10.01.2009 проведена атестація робочого місця умовам праці за списком № 1;

запис № 18: 01.11.2010 переведена гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею дільниці ВТБ, наказ від 27.10.2010 № 1064/2к;

записи №№ 19-20: про проведення атестації робочого місця умовам праці за списком № 1 12.09.2007 та 04.09.2012;

запис № 21: 27.03.2014 звільнена за власним бажанням, наказ від 27.03.2014 № 43-к;

ВП Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит»

запис № 22: 31.03.2014 прийнята гірничим диспетчером, наказ від 31.03.2014 № 40/к;

запис № 23: 30.06.2015 звільнена за власним бажанням, наказ від 30.06.2015 № 64/к.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; […].

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

[…] 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; […].

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

[…] з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; […].

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Проте, у рішенні Старобільського ОУПФУ Луганської області від 30 січня 2019 року відсутні будь-які мотиви, з яких виходив відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

На користь таких тверджень суду свідчить відсутність в оскаржуваному рішенні відомостей про періоди роботи позивача, які не включені до пільгового стажу за Списком № 1, конкретні підстави для невключення таких періодів. Більш того, дослідженням вищеописаних доказів встановлено, що здійснений відповідачем розрахунок пільгового стажу не узгоджується з записами у трудовій книжці позивача та інформацією з персоніфікованого обліку (форма ОК-5).

Також, як вже вище вказано, рішення відповідача не містить відомостей, який саме трудовий стаж позивача потребує підтвердження уточнюючими довідками підприємств, установ та організацій, а також, яке саме робоче місце позивача мало бути атестовано на відповідність умовам праці, як таке що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Пославшись на положення статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідач у рішенні не вказав, які документи ним не враховані при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, як такі, що видані органами та/або особами, створеними, обраними чи призначеними на тимчасово окупованій території в порядку, не передбаченому законом.

Вищевказане свідчить про недотримання відповідачем вимог Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 щодо прийняття рішення органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відповідно, й про невідповідність рішення відповідача принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для скасування такого рішення.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність у рішенні від 30 січня 2019 року про відмову в призначенні пенсії мотивів не зарахування до пільгового стажу окремих періодів, не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначені періоди роботи, навчання не зараховані до пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

З огляду на наведене позовна вимога про скасування рішення Старобільського ОУПФУ Луганської області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про визнання дій відповідача протиправними, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям Старобільським ОУПФУ Луганської області рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, а не з діями (бездіяльністю), вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30 січня 2019 року.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, суд зазначає таке.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

Крім того, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність у рішенні від 30.01.2019 про відмову в призначенні пенсії мотивів не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача, її навчання, не дозволяє суду перевірити, чи правомірно такі періоди роботи не зараховані до пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із застосуванням положень КАС України щодо виходу за межі позовних вимог та обранням іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією про сплату від 19.08.2019 (арк. спр. 3).

Разом з тим, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, які є пов'язаними між собою.

Відповідно, задоволення хоча б однієї вимоги немайнового характеру має наслідком стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92704, Луганська область, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1А, код за ЄДРПОУ 41246506) про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30 січня 2019 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 22 січня 2019 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимог про зобов'язання призначити пенсію та виплатити існуючу заборгованість відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова