Decision № 84699459, 01.10.2019, Circuit Administrative Court of Kyiv City

Approval Date
01.10.2019
Case No.
640/3732/19
Document №
84699459
Form of legal proceedings
Administrative
State Coat of Arms of Ukraine

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Київ №640/3732/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю:

представника позивача - адвоката Каращенко Ю.В.,

третьої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Голосіївського РВ ДВС м. Києва), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій, визнання проти-правними і скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голосіївського РВ ДВС м. Києва, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця Бондаренка М.В., визнати протиправними і скасувати постанови від 15.02.2019, від 19.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019, від 25.02.2019 ВП№57116426.

Також, позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позо-вом Голосіївського РВ ДВС м. Києва, в якому просить визнання протиправними і скасувати постанови від 25.03.2019, від 29.03.2019 ВП №57116426 (справа №640/6092/19).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 у справі №640/3732/19 об`єднано для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи №640/3732/19 і №640/6092/19.

З урахуванням вказаної ухвали і прийнятих судом заяви від 15.04.2019 про збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 55-63) і заяви від 28.05.2019 про виправлення і уточнення до заяви про збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 173), позивач просить суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця Бондаренка М.В. по винесенню незаконних постанов, а постанови ВП№57116426 від 15.02.2019, від 19.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019, від 25.02.2019, від 05.04.2019 про накладення штрафу і від 15.02.2019 про арешт коштів - визнати незаконними;

- скасувати постанови ВП№57116426 від 15.02.2019, від 19.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019, від 25.02.2019, від 25.03.2019, від 29.03.2019 від 05.04.2019 про накладення штрафу і від 15.02.2019 про арешт коштів.

Підставами позову зазначено те, що позивач, як боржник у виконавчому провадженні ВП№57116426, добровільно і в повному обсязі виконує рішення суду, а саме приводить дитину на кожну зустріч із стягувачем ОСОБА_1 і не чинить перешкод у спілкуванні дити-ни зі стягувачем, попри те, що відповідачем не надсилаються вимоги про виконання рішення суду і не ставиться до відома час, коли прийде стягувач з державним виконавцем. Вважає, що за цих обставин відповідачем безпідставно виносяться постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі, посилаючись на положення ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначає, що 22.02.2019 подала заяву про відкладення виконавчих дій у зв`язку із хворобою та не була присутня при проведенні виконавчих дій з поважних, на її думку при-чин, але відповідачем не винесено постанови про відкладення виконавчих дій та проводяться виконавчі дії попри хворобу позивача.

Зазначає, що постановами державного виконавця від 19.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019 залучено представників Служби у справах дітей та сім`ї для проведення виконав-чих дій та призначено проведення виконавчих дій у приміщенні Міського центру дитини, однак вказані постанови їй не направлялися. До того ж, по дорозі до Міського центру дитини дитина заснула в автомобілі, у зв`язку з чим позивач перебувала з нею в автомобілі, поки остання спала, про що повідомила державному виконавцю, однак ні він, а ні стягувач не вийшли з приміщення на вулицю і не підійшли до автомобіля.

Зазначає, що 25.03.2019, 29.03.2019 і 05.04.2019 вона зібрала дитину для проведення виконавчих дій, проте дитина відмовилася виходити до батька і спілкуватися з ним.

Зазначає про порушення прав дитини, що проявляється у фізичному та психологічно-му знущанні над дитиною, примушуванні її до певних дій, яких вона не бажає вчиняти, зокрема до зустрічей із стягувачем, якого дитина боїться.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника до судових засідань не забезпечив, причин неприбуття суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 у справі №640/3732/19 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ; відмовлено у залученні в якості третьої особи малолітньої ОСОБА_3 .

Третьою особою 13.09.2019 подані письмові пояснення, в яких він просить відмовити в позові з тих підстав, що позивач жодного разу рішення суду у справі №752/22214/16-ц не виконала, тому накладення на неї спірних штрафів є правомірним та відповідає ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". Посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 (справа "Горнсбі проти Греції"), від 22.05.2018 (справа "М.Р. та Д.Р. проти України") щодо необхідності виконання остаточного рішення суду, зокрема у справах, пов`язаних із встановленням батьківської відповідальності. Вважає, що небажання дитини спілкуватися із своїм батьком не є підставою для його відсторонення від участі у спілкуванні з дитиною, посилаючись на висновок ВССУ в ухвалі від 08.11.2017 у справі №397/586/16-ц. Зазначає про встановлені судами факти перешкоджання позивачем третій особі у спілкуванні та вихованні доньки, посилаючись на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2017 і ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27.06.2017 у справі №752/3238/17, постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2018 та Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №752/22214/16-ц.

Представником позивача адвокатом Каращенко Ю.В. 17.09.2019 подано письмові пояснення у відповідь на пояснення третьої особи, в яких вона стверджує, що ухвала ВССУ від 08.11.2017 у справі №397/586/16-ц не містить жодного правового висновку, на який можна було б послатися при вирішенні цієї справи. Вважає, що посилання третьої особи на рішення Європейського суду з прав людини не спростовують доводів позивача і наданих нею доказів, які доводять неправомірність оскаржуваних постанов, адже принципу юридичної визначеності (виконання остаточного рішення суду) кореспондує обов`язок державного виконавця не порушувати права боржника, а також діяти в межах чинного законодавства.

Під час розгляду справи представники позивача адвокати Соболівський А.М., Кара-щенко Ю.В . підтримали позов.

Представник третьої особи ОСОБА_16 і третя особа заперечили проти задово-лення позову.

При вирішенні справи по суті судом взято до розгляду наступні письмові докази:

- копії постанов Голосіївського РВ ДВС м. Києва ВП№57116426 від 15.02.2019, від 19.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019, від 25.02.2019, від 25.03.2019, від 29.03.2019, від 05.04.2019 про накладення штрафу (т. 1 а.с. 15, 16, 19-26, 133-136);

- копії актів державного виконавця від 15.02.2019, від 19.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019, від 25.02.2019, від 25.03.2019, від 29.03.2019, від 05.04.2019 (т. 1 а.с. 27-29, 31, 32, 67, 137, 138);

- копії письмових пояснень від 21.02.2019 і письмових заперечень від 25.02.2019 представника позивача адвоката Волкової О.О. (т. 1 а.с. 30, 33, 34);

- копію довідки Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва від 22.02.2019 (т. 1 а.с. 35);

- копію заяви представника позивача адвоката Каращенко Ю.В. від 22.02.2019 про відкладення виконавчих дій (т. 1 а.с. 36);

- копію заяв позивача від 25.02.2019 про відкладення виконавчих дій і про узгодження з боржником місця виконання рішення суду (т. 1 а.с. 37-42);

- інформація про виконавче провадження №57116426 від 10.04.2019 (т. 1 а.с. 68-84);

- копію заяви позивача від 09.04.2019 про зупинення виконання рішення суду з доданою копією ухвали Верховного Суду від 27.03.2019 (т. 1 а.с. 87-89);

- копії заяв позивача від 19.03.2019 та від 29.03.2019 про відвід старшому державному виконавцю Бондаренку М.В. (т. 1 а.с. 90-100, 139-148);

- копію висновку Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 04.07.2018 №100/09/10-696 (т. 1 а.с. 101-105, 183-185);

- копію заяви позивача від 29.03.2019 про закінчення виконавчого провадження (т. 1 а.с. 149);

- копію постанови Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №752/22214/16 (т. 2 а.с. 18-33);

- копію ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №752/22214/16-ц про зупинення дії постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2018 до закінчення касаційного провадження (т. 1 а.с. 89);

- копію постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №752/22214/16-ц (т. 2 а.с. 6-17).

Також, судом враховано приєднані до справи за клопотанням представника позивача електронні докази: 16 відеозаписів, здійснених позивачем під час проведення виконавчих дій, розміщених на оптичному диску Verbatim DVD+R ZE4302-DVR-T47D й засвідчених еле-ктронним цифровим підписом представника позивача адвоката Грачової А.В. (т. 1 а.с. 168).

Заперечення третьої особи проти врахування судом цих відеозаписів, які, на його думку, не відображають усіх обставин справи, суд відхиляє як необґрунтовані.

На підставі ч.ч. 8, 9 ст. 79 КАС України суд залишив без задоволення усне клопотання третьої особи під час судового засідання 11.09.2019 щодо перегляду відеозапису, розміще-ного на флеш накопичувачі, оскільки всупереч ч. 4 ст. 79 КАС України такі докази не були подані третьою особою у 10-денний строк, встановлений протокольною ухвалою від 15.04.2019; всупереч ч. 9 ст. 79 КАС України копії цих доказів не були заздалегідь надіслані або надані іншим учасникам справи; всупереч ч. 2 ст. 99 КАС України такі електронні дока-зи не були подані в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.

З цих же мотивів суд відхиляє аналогічне повторне письмове клопотання третьої особи від 30.09.2019.

На підставі ч. 4 ст. 73 КАС України суд не бере до розгляду копію заяви позивача від 21.09.2018 (т. 1 а.с. 180-182), копії рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 №766/15119/18 (т. 2 а.с. 82-86) та інші судових рішень, які не стосуються предмету доказування у справі і не містять обставин, які б мали преюдиційне значення для розгляду справи.; копію постанови №8 від 13.02.2019 про результати перевірки виконавчого провадження (т. 2 а.с. 65-72), оскільки предметом перевірки були дії і рішення державного виконавця, які мали місця до настання спірних правовідносин, а також копію листа Мініс-терства юстиції України від 05.02.2019 №209/20.4.2/32-19 (т. 2 а.с. 87-90), яке не являється частиною національного законодавства.

Суд не враховує посилання позивача на додану до позовної заяви копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2019 №640/487/19 і листа Окруж-ного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 №640/487/19/2653/19 (т. 1 а.с. 43-48), оскільки вказане рішення скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019, копія якої наявна у справі (т. 2 а.с. 43-46).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України закрито провадження у справі в частині визнання протиправни-ми дій державного виконавця Бондаренка М.В. по винесенню постанови ВП№57116426 від 15.02.2019 про арешт коштів, визнання незаконною і скасування постанови ВП№57116426 від 15.02.2019 про арешт коштів.

Заслухавши пояснення учасників справи, які прибули до судових засідань, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з інформацією про виконавче провадження №57116426 від 10.04.2019 (т. 1 а.с. 68, 69) на виконанні у Голосіївського РВ ДВС м. Києва перебуває виконавче провадження №57116426, відкрите постановою від 31.08.2018 про примусове виконання виконавчого листа №752/22214/16-ц, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 23.07.2018, про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в участі у вихованні та спілку-ванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Визначено способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 . наступним чином:

- перший місяць:

- щосереди з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.,

- щосуботи з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.,

- без присутності матері ОСОБА_2 ;

- з другого місяця:

1-й та 3-й тиждень місяця: понеділок, п`ятниця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв.,

2-й та 4-й тиждень місяця: вівторок, четвер з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. та з 17 год. 00 хв. п`ятниці до 18 год. 00 хв. суботи;

- з 1-го по 15-те липня щороку,

- на день народження дитини - спільне спілкування з урахуванням бажання дитини.

Вказаний виконавчий документ виданий на підставі постанови Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №752/22214/16, копія міститься у справі (т. 2 а.с. 18-33), якою змінено рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.01.2018 в частині часткового задоволення вимог ОСОБА_1

Старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Києва Бондаренком М.В. на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до актів державного виконавця, якими встановлено невиконання рішення суду, винесено постанови від 15.02.2019, від 19.02.2019, від 21.02.2019, від 22.02.2019, від 25.02.2019, від 25.03.2019, від 29.03.2019, від 05.04.2019 про накладення на позивача штраф у розмірі 3400 грн. кожна за невиконання рішення суду.

Зважаючи на кількість оскаржуваних рішень і доводи учасників справи, суд вважає доречним зазначити наступні фактичні обставини справи, встановлені судом, у хронологіч-ному порядку та окремо у розрізі кожної оскаржуваної постанови.

1) Щодо виконання рішення суду 15.02.2019.

Згідно з копією акта від 15.02.2019, який розпочато о 17:24, а закінчено о 17:41, державним виконавцем зазначено таке: "виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , перевіркою виконання рішення суду, встановлено, що малолітня ОСОБА_3 перебуває в стані сну. Боржник ОСОБА_2 не забезпечила виконання рішення суду. Рішення суду не виконано.". Позивач зробила запис в акті, зазначив-ши наступне: "З тим, що вказав державний виконавець, я непогоджуюся в повному обсязі. Я виконала рішення суду, підготувавши дитину до зустрічі о 17:00, вдягнувши її у зимовий одяг відповідно до сезону, і ми чекали до 17:24 з 17:00 звісно за цей час дитина в теплому одязі захотіла спати і прилягла на диван. Коли прийшов виконавець я його провела у кімнату де спить дитина запропонувала самому переконатися (відео додається).".

На відеозаписі VID_20190215_172738 зафіксовано, що після виходу з квартири певної особи і закриття вхідних дверей квартири оператор проходить у кімнату з вимкненим освіт-ленням, в якій на дивані спить дитина. На столі, поряд з диваном, знаходиться портативний персональний комп`ютер (ноутбук), на якому значиться дата і час: "15.02.2019 17:27".

Представник позивача пояснила, що особою, яка виходила з квартири у цей час, був державний виконавець, що узгоджується із зазначеним у акті часом початку його складення.

Твердження третьої особи про те, що на відеозаписі не видно хто спить, спросто-вуються самим відеозаписом, тому судом відхиляються.

Таким чином, наведені позивачем обставини того, що виконання рішення 15.02.2019 розпочалося із затримкою на 24 хв. і того, що дитина у цей час спала, підтверджуються копією акта державного виконавця від 15.02.2019 і відеозаписом VID_20190215_172738 та ніким спростовано не було.

2) Щодо виконання рішення суду 19.02.2019.

Згідно з інформацією про виконавче провадження №57116426 від 10.04.2019 (т. 1 а.с. 77) державним виконавцем винесено постанову від 19.02.2019, згідно з якою визначено місце проведення виконавчих дій 19.02.2019 о 17:00 по 19:30 за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 3-А.

Згідно з копією акта від 19.02.2019, який розпочато о 17:12, а закінчено о 17:55, державним виконавцем у присутності практичного психолога (Міського центру дитини) ОСОБА_8 зазначено таке: "виходом державного виконавця за адресою: м. Київ, вул. Дегтя-рівська, 3-А з метою перевірки виконання рішення суду, встановлено, що божник ОСОБА_2 не забезпечила виконання рішення суду. Боржником була залучена третя особа, яка чинила перешкоди ОСОБА_9 взяти участь у вихованні малолітньої ОСОБА_3 Рішення суду не виконано.". Позивач зробила запис в акті, зазначивши наступне: "З встановленими фактами виконавця не погоджуюся. Я прибула вчасно з дитиною і надала можливість спілкуватися із психологом і батьком для налагодження контакту, дитина сховалася від батька і вголос заявила "хочу додому". Дитина не бажає. Я жодних перешкод не чинила - рішення виконала. Виконавець попросив мене, щоб дитина пішла з вітчимом в машину, поки ми складаємо цей акт. Я виконала і рішення і всі вимоги і вказівки виконавця (додається відео).".

На відеозаписі VID_20190219_170954 зафіксовано присутність малолітньої ОСОБА_3 бл. 17:09 у кімнаті; позивач озвучує про те, що вони 19.02.2019 знаходяться у Міському центрі дитини, стягувач і державний виконавець не прибули.

На відеозаписі VID_20190219_172158 зафіксовано, що у тій же кімнаті певна особа повідомляє їй у присутності малолітньої ОСОБА_3 про заборону здійснювати зйомку, після чого дана особа видаляється до іншої кімнати.

Представник позивача пояснила, що особою зафіксована на відеозаписі була практич-ний психолог (Міського центру дитини) ОСОБА_8 .

На відеозаписі VID_20190219_173721 зафіксовано присутність у кімнаті малолітньої ОСОБА_3 , яка сидить на дивані поряд з іншою особою, яку позивач називає "Юра", на сусідньому дивані у цій кімнаті сидить ОСОБА_1 , який звертається до доньки, але вона йому не відповідає і до нього не підходить. На виході з цієї кімнати знаходяться державний виконавець, позивач і ще двоє осіб. На пропозицію оператора, адресовану " ОСОБА_10 ", вийти з кімнати, останній мовчки піднімається і повільно виходить у напрямку позивача, у цей час разом з ним піднімається і йде малолітня ОСОБА_3 , яка заходить за стіну, поряд з позивачем і знаходиться поряд з нею. На запитання позивача малолітня ОСОБА_3 відповідає, що вона хоче додому; на звернення батька і матері про те, що батько приготував їй подаруночки, вона махає головою із сторони в сторону, показуючи, що не хоче йти до батька. Після чого малолітня ОСОБА_3 бере позивача за руку й тягне до вхідних дверей.

3) Щодо виконання рішення суду 21.02.2019.

Згідно з інформацією про виконавче провадження №57116426 від 10.04.2019 (т. 1 а.с. 78) державним виконавцем винесено постанову від 21.02.2019, згідно з якою визначено місце проведення виконавчих дій 21.02.2019 о 17:00 по 19:30 за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 3-А.

Згідно з копією акта від 21.02.2019, який розпочато о 17:00, а закінчено о 18:05, державним виконавцем у присутності директора (Міського центру дитини) ОСОБА_11 зазначено таке: "виходом державного виконавця за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 3-А міський центр дитини, встановлено, що божник ОСОБА_2 не забезпечила виконання рішення суду. Вимогу ст. державного виконавця від 19.02.2019 ОСОБА_2 не виконано. Враховуючи вищевикладене рішення суду не виконано.".

Від імені позивача була присутня її представник адвокат Волкова О.О., яка подала письмові пояснення від 21.02.2019, копія яких міститься у справі (т. 1 а.с. 30). У цих пояс-неннях вона зазначила, що рішення суду на 21.02.2019 виконане, боржник забезпечила явку свою та дитини за адресою: АДРЕСА_2 до місця виконання рішення дитина заснула. Через те, що дитину без травмування її психіки розбудити не можливо, боржник разом з дитиною у приміщення Міського центру дитини зайти не змогла та з 17:00 до 18:05 перебувала під будинком 3-А по вул. Дегтярівській в автомобілі. Вказане зафіксовано на відео. Стягувач та державний виконавець фіксувати присутність боржника та дитини відмовилися.

На відеозаписах VID_20190221_170022 і VID_20190221_170022 (1) зафіксовано, що на задньому дитячому кріслі в автомобілі, який запаркований, перебуває малолітня ОСОБА_3 у стані сну; позивач озвучує про те, що вони 21.02.2019 о 17:02 під`їхали для виконання вимог державного виконавця і знаходяться недалеко від Міського центру дитини, але малолітня ОСОБА_3 у дорозі заснула в автомобілі.

На відеозаписах VID_20190221_173736 і VID_20190221_175247 зафіксовано перебу-вання на задньому дитячому кріслі в автомобілі, який запаркований, малолітньої ОСОБА_3 у стані сну; позивач озвучує про те, що 21.02.2019 о 17:39 і о 17:54 відповідно вона все ще знаходиться в автомобілі для виконання вимоги державного виконавця; дитина продовжує спати; державний виконавець відмовляється підходити до автомобіля і скласти акт.

4) Щодо виконання рішення суду 22.02.2019.

Згідно з копією акта від 22.02.2019, який розпочато о 17:00, а закінчено о 17:15, державним виконавцем зазначено таке: "виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення суду встановлено, що боржник ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_3 за вищевказаною адресою відсутні. Боржник ОСОБА_2 не забезпечила у повному обсязі виконання рішення суду. Рішення суду не виконано.".

Згідно з копією довідки Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва від 22.02.2019, складеній об 11:00 (т. 1 а.с. 35), здійснено огляд позивача, зазначено показник цукру в крові, ЕКГ-діагностику, проведено в/м ін`єкції, дані рекомендації.

Згідно з копією заяви представника позивача адвоката Каращенко Ю.В. від 22.02.2019 про відкладення виконавчих дій (т. 1 а.с. 36), яка містить відбиток реєстраційного штемпелю Голосіївського РВ ДВС м. Києва про реєстрацію 22.02.2019 №3969, вона просила відкласти виклик боржника у виконавчому провадженні на 10 робочих днів, посилаючись на неможливість з`явитися до Голосіївського РВ ДВС м. Києва у зв`язку з раптовим погір-шенням здоров`я.

5) Щодо виконання рішення суду 25.02.2019.

Згідно з інформацією про виконавче провадження №57116426 від 10.04.2019 (т. 1 а.с. 78) державним виконавцем винесено постанову від 22.02.2019, згідно з якою визначено місце проведення виконавчих дій 25.02.2019 о 17:00 по 19:30 за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 3-А.

Згідно з копією акта від 25.02.2019, який розпочато о 17:00, а закінчено о 18:15, державним виконавцем у присутності практичного психолога (Міського центру дитини) ОСОБА_13 , представників боржника ОСОБА_14 , ОСОБА_15 зазначено, що мати на зустріч з`явилася без дитини, а також таке: "виходом державного виконавця за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 3-А, міський центр дитини, встановлено, що божник ОСОБА_2 не забезпечила у повному обсязі виконання рішення суду. Вимогу ст. державно-го виконавця від 22.02.2019 - не виконала, а саме не забезпечила побачення ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 чим чинила перепони ОСОБА_1 прийняти участь у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 . Враховуючи вищевикладене рішення суду - не виконано.". Позивач зробила запис в акті, зазначивши наступне: "Заперечую проти викладеного державним виконавцем фактів. Я виконала рішення суду і виконала вимогу державного виконавця про час та місце зустрічі є відео того, що я завчасно приїхала з дитиною і вона відмовилася від зустрічі. Дитина не бажає. За Конституцією і за законодавчими іншими актами заборонено чинити насильство над дитиною, змушувати її ніхто не має права. Це відео показувала виконавцю.".

Представником позивача адвокатом Волковою О.О. подано письмові заперечення від 25.02.2019 на акт від 25.02.2019, копія яких міститься у справі (т. 1 а.с. 33, 34), в яких вона зазначила про те, що боржник прибула завчасно; дитина відмовилася зустрічатися з батьком та виходити з машини. Виконання рішення суду відбулося, боржник та дитина прибули за місцем виконання рішення. Боржником перешкод не чиниться, рішення суду виконується, боржник сприяє спілкуванню дитини з батьком. Разом з тим рішенням суду не передбачено примушування дитини до зустрічі з батьком, будь-яке примушування дитини суперечить інтересам дитини.

На відеозаписі VID_20190225_162805 зафіксовано перебування на задньому кріслі в автомобілі, який запаркований, малолітньої ОСОБА_3 ; позивач озвучує про те, що 25.02.2019 о 16:39 вона під`їхали для виконання вимог державного виконавця і знаходяться недалеко від Міського центру дитини; на запитання про те, чи піде вона на зустріч з папою, і як вона себе почуває, малолітня ОСОБА_3 відмовляється, пояснюючи це тим, що вона боїться його.

Згідно з копією заяви позивача від 25.02.2019 про відкладення виконавчих дій (т. 1 а.с. 37, 38), яка містить відбиток реєстраційного штемпелю Голосіївського РВ ДВС м. Києва про реєстрацію 25.02.2019 №4059, вона просила винести постанову про відкладення проведення виконавчих дій, посилаючись на те, що її представником було подано заяву про відкладення виконавчих дій від 22.02.2019, про її намір бути присутньою при проведенні виконавчих дій 22.02.2019 о 17:00, однак раптове погіршення здоров`я цього не дозволило, на підтвердження чого подала копію довідки Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва від 22.02.2019, а також про те, що стан здоров`я боржника не поліпшився і найближчим часом вона буде перебувати на лікарняному.

Також, позивач подала державному виконавцю заяву про узгодження з боржником місця проведення виконавчих дій від 25.02.2019, копія якої міститься у справі (т. 1 а.с. 39-42) з відбитком штемпелю Голосіївського РВ ДВС м. Києва про реєстрацію 25.02.2019 №4058.

6) Щодо виконання рішення суду 25.03.2019.

Згідно з копією акта від 25.03.2019, який розпочато о 17:00, а закінчено о 17:20, державним виконавцем зазначено таке: "виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення суду, встановлено, що ОСОБА_3 поводила себе капризно, ОСОБА_2 не забезпечила у повному обсязі побачення ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 чим чинила перешкоди в участі у вихованні та спілкуванні малолітньої ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене рішення суду не виконано.". Позивач зробила запис в акті, зазначивши наступне: "З викладеним вище ознайомилася. Заперечую повністю. Жодних перешкод не чинила, одягнула дитину для зустрічі з батьком, вчасно відчинила двері, просила доньку вийти для зустрічі з батьком . Дитина відмовилася. Все це бачили через відкриті двері стягувач та державний виконавець. Рішення суду мною виконується (Все зафіксовано на відео).".

На відеозаписі VID_20190325_170138 зафіксовано, що у квартирі вона озвучує, що сьогодні 25.03.2019 і повідомляє малолітній ОСОБА_3 про те, що прийшов батько і приніс подарунки, після чого відкриває двері квартири, виключає у квартирі освітлення; у цей час у коридорі (місце загального користування, поряд із східцями) перебувають державний виконавець і стягувач; малолітня ОСОБА_3 відмовляється і не хоче виходити.

7) Щодо виконання рішення суду 29.03.2019.

Згідно з копією акта від 29.03.2019, який розпочато о 17:00, час закінчення не вказано, державним виконавцем зазначено таке: "виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення суду, встановлено, що боржник ОСОБА_2 не забезпечила у повному обсязі виконання рішення суду, а саме зустріч ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 тривала менше ніж встановлено рішенням суду. Враховуючи вищевикладене рішення суду не виконано.". Позивач зробила запис в акті, зазначивши наступне: "Мною рішення виконано, я підготувала дитину для зустрічі (вдягла по сезону) і вчасно забезпечила виконання рішення, вивела її до дверей і просила декілька разів піти для зустрічі з батьком і отримати від нього подарунки (є відеозапис). Дитина категорично відмовлялася (це видно на відеозаписі). Все бачили виконавець та стягувач (двері були відчинені, це видно на відеозаписі). В матеріалах ВП є висновок, що дитина боїться батька.".

На відеозаписі VID_20190329_170325, який здійснювала позивач, зафіксовано, що у квартирі вона озвучує, що сьогодні 29.03.2019 і повідомляє малолітній ОСОБА_3 про те, що прийшов батько, відкриває двері квартири; у цей час у коридорі (місце загального користу-вання, поряд із східцями) перебувають державний виконавець і стягувач; малолітня ОСОБА_3 відмовляється і не хоче виходити, декілька разів кажучи що він їй не батько.

На відеозаписі VID_20190329_171933, який здійснювала позивач, зафіксовано, що у коридорі (місце загального користування, поряд із східцями) вона передає державному виконавцю письмову заяву про закінчення виконавчого провадження, який повідомив про те, що всі документи подаються через канцелярію.

У справі наявна копія вказаної заяви від 29.03.2019 з відбитком штемпелю Голосіїв-ського РВ ДВС м. Києва про реєстрацію 01.04.2019 №6858 (а.с. 149).

8) Щодо виконання рішення суду 05.04.2019.

Згідно з копією акта від 05.04.2019, який розпочато о 17:00, а закінчено о 17:30, державним виконавцем зазначено таке: "виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що боржник ОСОБА_2 не забезпечила фактичне повне виконання рішення суду чим чинила перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 Рішення суду не виконано.". Позивач зробила запис в акті, зазначивши наступне: "Дитина боїться стягувача (висновок в ВП). Рішення суду я виконала, одягла дитину для зустрічі і продовжувала виконувати рішення суду, відчинила двері для того, щоб виконавець та батько мали доступ до дитини (це все зафіксовано на відео). Просила дитину вийти, повідомила їй, що прийшов батько. Я все виконала, жодних перешкод не чинила (що зафіксовано на відео). вважаю викладене виконавцем таким, що не відповідає дійсності.".

На відеозаписі VID_20190405_171029 зафіксовано, що у квартирі вона озвучує, що сьогодні 05.04.2019 і повідомляє малолітній ОСОБА_3 про те, що прийшов батько, але остання відмовляється, підходить до вхідних дверей, які відкриті, і закриває їх.

На відеозаписах VID_20190405_171048, VID_20190405_171509 зафіксовано, що мало-літня ОСОБА_3 висловлює своє небажання йти до батька; при цьому вхідні двері квартири відкриті, з яких видно, що у коридорі (місця загального користування, поряд із східцями) перебувають державний виконавець і стягувач; починає плакати і вибігає в глиб квартири.

На відеозаписі VID_20190405_171621 зафіксовано, що позивач зазначає державному виконавцю, який заповнює документ, на необхідності зважувати на інтереси дитини.

Також, судом встановлено, що ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №752/22214/16-ц, копія якої міститься у справі (т. 1 а.с. 89), зупинено дію постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2018 до закінчення касаційного провадження.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №752/22214/16-ц, копія якої міститься у справі (т. 2 а.с. 6-17), залишено без змін рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.01.2018 в частині, що не змінена апеляційним судом та постанову Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018. Поновлено дію виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018.

Спірні правовідносини виникли у сфері примусового виконання рішень і стосуються правомірності постанов державного виконавця про накладення штрафу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 64-1 Закону №1404 встановлено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням (ч. 1).

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем (ч. 2).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 3).

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом (ч. 4).

Згідно із ч. 7 ст. 64-1 Закону №1404 рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Статтею 63 Закону №1404 встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`яза-ний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3).

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утри-мання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 4).

Статтею 75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопо-рушення (ч. 2).

Відповідно до п. 9 Розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону (абзац 1).

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону (абзац 2).

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону (абзац 3).

Доводи позивача і надані нею докази не свідчать про поважність причин невиконання остаточного рішення суду, зважаючи на таке.

Обставини, про які зазначає позивач і які знайшли своє підтвердженні в ході розгляду справи, а саме те, що малолітня ОСОБА_3 спала у квартирі під час проведення виконавчих дій 15.02.2019, спала в автомобілі під час проведення виконавчих дій у міському центрі дитини 21.02.2019 і 25.02.2019, залежать від волі позивача, з якою постійно проживає ОСОБА_3 і яка її виховує, тобто позивач, так чи інакше, може впливати на ці обставини (наприк-лад, покласти дитину спати раніше, щоб вона до 17:00 прокидалася).

Статтею 32 Закону №1404 передбачено можливість відкладення проведення виконав-чих дій з власної ініціативи державного виконавця або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, зокрема хвороби сторони виконавчого провадження.

Медична довідка від 22.02.2019 підтверджує ту обставину, що об 11:00 год. позивачу здійснено медичний огляд та надано медичну допомогу. Однак, дана довідка не містить відомостей про діагноз, хворобу позивача чи перебування її на лікуванні, що могло б дати підстави для висновку про об`єктивну неможливість участі позивача у проведенні вико-навчих дій 22.02.2019 з 17:00 по 19:30.

Посилання позивача на те, що вона не може тиснути і примушувати дитину, яка не хоче бачитися з батьком, що мало місце при виконанні рішення суду 19.02.2019, 25.03.2019, 29.03.2019 та 05.04.2019, а також на висновок Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 04.07.2018 №100/09/10-696, копія якого наявна у справі (т. 1 а.с. 101-105), суд відхиляє, адже, як вбачається із змісту постанови Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 №752/22214/16, цей суд аналізував дані обста-вини, оцінював аргументи сторін, їх посилання на психоемоційний стан дитини і, зокрема, на вказаний висновок також, та прийняв рішення, виходячи з інтересів дитини, яке у подальшому залишено без змін постановою Верховного Суду від 08.04.2019. Крім цього, суд вважає доречними доводи третьої особи про те, що позивач має вплив на малолітню дитину й може не тиснучи чи примушуючи, але пояснюючи необхідність зустрічі з батьком.

Суд зауважує, що якщо ж позивач не погоджується з графіком або способом вико-нання рішення суду чи наявні інші обставини, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, то вона вправі звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, про роз`яснення судового рішення. З рештою, позивач і третя особа, чиє право на участь у вихованні дитини визнано і захищено судом, можуть визначити інший, прийнятний для обох сторін порядок побачень і участі батька у вихованні дитини, який би у найкращій мірі враховував інтереси дитини. На переконання суду, такі дії не порушуватимуть конституційну засаду обов`язковості виконання рішення суду і не суперечитимуть їй. Однак, фактичні обставини цієї справи не дають суду підстав для висновку про те, що позивач проявляє сумлінність та дійсно намагається виконати остаточне рішення суду в частині участі третьої особи у вихованні доньки і не створенні йому перепон у цьому.

Подані позивачем державному виконавцю заперечення на акти, заяви про відкладення виконавчих дій, про закінчення виконавчого провадження, про відвід державного виконавця, копії яких містяться у справі, не доводять поважності причин невиконання рішення суду, також. Посилання позивача на те, що за результатами розгляду цих заяв відповідачем не прийнято рішення не є підставою вважати оскаржувані постанови про накладення штрафу протиправними і скасовувати їх, адже обов`язок виконання рішення суду у позивача не припинявся. Крім того, заяви про відвід розглядаються не державним виконавцем, а відповідною посадовою особою органу державної виконавчої служби.

Щодо наданої до суду копії заяви про зупинення виконання судового рішення від 09.04.2019 (т. 1 а.с. 87, 88), в якій повідомляється про зупинення дії постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2018 до закінчення касаційного провадження відповідно до ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №752/22214/16-ц, копія якої, що розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень, була додана до цієї заяви, то суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 19 Закону №1404 встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій.

Із вказаною заявою позивач звернулася до відповідача 09.04.2019 (вх. №7562), що підтверджується реєстраційним штемпелем Голосіївського РВ ДВС м. Києва, тобто після прийняття відповідачем оскаржуваних постанов. При проведенні виконавчих дій 29.03.2019 і 05.04.2019 позивач не повідомляла відповідача про наявність цієї ухвали, а тому останній не мав законних підстав не проводити виконавчі дії 29.03.2019 і 05.04.2019.

Подібного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.09.2019 у справі №640/7906/19 між тими самими сторонами, зазначивши: "Отже, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 мала поважні причини невиконання постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2018 у період з 09.04.2019 (момент отримання державним виконавцем ухвала Верховного Суду у справі № 752/22214/16-ц від 27.03.2019 про зупинення виконання дії постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2018) до 27.04.2019 (отримання позивачем постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 752/22214/16-ц).".

Щодо посилань позивача на те, що в актах державного виконавця не зазначено, які саме чинить перешкоди позивач, слід зазначити, що ст. 64-1 Закону №1404 передбачає скла-дення акта у разі невиконання рішення суду без поважних причин, але не встановлює його зміст. Погоджуючись з позивачем у тому, що окремі акти не відображають певних обставин, які вона вважає суттєвими, все ж позивач чи її представник мали можливість зазначити свої зауваження в акті або подати заперечення до нього, які були досліджені судом.

Враховуючи встановлені судом обставини і наведені мотиви, суд вважає доводи пози-вача про постійне фактичне виконання рішення суду необґрунтованими, а надані докази - недостатніми для такого висновку і які не спростовують наявність у відповідача передба-чених ст.ст. 63, 75 Закону №1404 підстав для накладення штрафу на позивача - фізичну особу - у розмірі 3400 грн.

Інших підстав, які б свідчили про неправомірність оскаржуваних дій і постанов та наявність підстав для визнання їх протиправними, позивачем не зазначено, а судом таких не встановлено.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову і відсутність у суду підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову та згідно із ст. 139 КАС України сплачений позивачем за подання даного позову судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 134, 139, 241-246, 250, 269, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач: ОСОБА_2 ;

АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві;

03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, код ЄДРПОУ 34999976.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 ; АДРЕСА_4 , РНОКПП .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 287, 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення складено у повному обсязі 01.10.2019.

Суддя Д.А. Костенко

Previous document : 84699458
Next document : 84699460