Court ruling № 8468646, 01.10.2009, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2009 р.                               м. Київ                                        К-15218/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову господарського суду Вінницької області від 27 листопада 2006 року

та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07 червня 2007 року

у справі № 12/397-06

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Нападівська»

до Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2006 року ПСП «Агрофірма Нападівська»звернулось до суду з позовом до Липовецької МДПІ Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 жовтня 2005 року № 00000152301/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 21118, 12 грн.

Постановою господарського суду Вінницької області від 27 листопада 2006 року позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07 червня 2007 року постанову господарського суду Вінницької області від 27 листопада 2006 року змінено в частині обсягу скасування рішення Липовецької МДПІ Вінницької області від 13 жовтня 2005 року № 00000152301/0 та в частині судових витрат.

Визнано протиправним та скасовано рішення Липовецької МДПІ Вінницької області № 00000152301/0 від 13 жовтня 2005 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 16838, 12 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПСП «Агрофірма Нападівська»1, 70 грн. витрат по сплаті державного мита.

В касаційній скарзі Липовецька МДПІ Вінницької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Вінницької області від 27 листопада 2006 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07 червня 2007 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Липовецької МДПІ Вінницької області № 00000152301/0 від 13 жовтня 2005 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 16838, 12 грн.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Липовецька МДПІ Вінницької області провела планову документальну комплексну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПСП «Агрофірма Нападівська»за період з 28 листопада 2002 року по 31 липня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 35/23-32292489 від 12 жовтня 2005 року.

В акті перевірки було встановлено, зокрема порушення п. 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 72 від 19 лютого 2001 року, яке полягало у витрачанні готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на витрати, пов’язані з оплатою праці, при наявності податкової заборгованості у період з 24 жовтня 2003 по 10 лютого 2005 року на загальну суму 21118, 12 грн.

13 жовтня 2005 року Липовецька МДПІ Вінницької області на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00000152301/0, яким за порушення п. 2.12, п. 2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, згідно з ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосувала до ПСП «Агрофірма Нападівська»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23 311, 98 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що штрафні санкції, передбачені абзацом четвертим ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», не можуть бути застосовані до позивача незалежно від дати часу здійснення виплат у зв’язку з набранням чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, в якому виплата заробітної плати з готівкових коштів у касі підприємства при наявній податковій заборгованості не визнається правопорушенням.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що набрання чинності Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, в якому виплата заробітної плати з готівкових коштів у касі підприємства при наявній податковій заборгованості не визнається правопорушенням, не звільняє позивача від відповідальності за порушення норм п. 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 72 від 19 лютого 2001 року, яке мало місце до набрання чинності новим положенням, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положенням ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року справа № 1-7/99).

Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Липовецької МДПІ Вінницької області № 00000152301/0 від 13 жовтня 2005 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 16838, 12 грн., суд апеляційної інстанції виходив із часткового пропуску відповідачем строку застосування адміністративно –господарських санкцій, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Липовецької МДПІ Вінницької області № 00000152301/0 від 13 жовтня 2005 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 16838, 12 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Фінансові санкції, передбачені ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є заходами майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються органами державної податкової служби за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, тобто за своєю природою є адміністративно –господарськими.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно застосував положення ст. 250 Господарського кодексу України та визнав протиправним та скасував рішення Липовецької МДПІ Вінницької області № 00000152301/0 від 13 жовтня 2005 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 16838, 12 грн., оскільки ці штрафні санкції були застосовані відповідачем з порушенням річного строку для їх застосування.

При цьому посилання касатора на абзац шостий ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України, як на підставу безпідставності застосування строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, є помилковим, оскільки в даному випадку йде мова про адміністративні та інші відносини управління, пов’язані зі здійсненням органами держави влади та місцевого самоврядування повноважень, зокрема, щодо здійснення державного контролю та нагляду за господарською діяльністю (ст. 19 Господарського кодексу України), однак це застереження не стосується строків застосування до суб’єкта господарювання адміністративно–господарських санкцій, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності, встановлених в законодавстві, спеціальним суб’єктом –органом держави влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, оскільки ці відносини, в першу чергу, складаються у сфері господарювання і підпадають під дію норми ст. 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Липовецької МДПІ Вінницької областіпідлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 07 червня 2007 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

           ______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна

Головуючий

Судді Л.І. Бившева