Court ruling № 84628849, 01.10.2019, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗА ПРАВИЛАМИ

ЗАГАЛЬНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

01 жовтня 2019 року м. Рівне №460/2220/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи клопотання Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Волинь-Бетон» до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Волинь-Бетон» (далі іменується – позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується – відповідач 1) та Державної фіскальної служби України (далі іменується – відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДФС у Рівненській області №1197151/36016172 від 19.06.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №21110 від 11.10.2018; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №21110 від 11.10.2018.

Ухвалою суду від 16.09.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30 вересня 2019 року представники відповідачів подали клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Суд при відкритті провадження у справі, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, характер спірних правовідносин між ними, обсяг та характер доказів у справі, на підставі частини шостої статті 12 та частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Тобто, даний висновок був прийнятий судом на підставі статті 12, частини другої та третьої статті 257 КАС України.

Суд зазначає, що лише у випадку призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача у порядку статті 260 КАС України, суд призначає строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (пункт 12 статті 171, стаття 260 КАС України). І саме у разі подання таких заперечень відповідачем, суд може розгляд справи призначити за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі висновку суду про необхідність розгляду даної справи за такою формою адміністративного судочинства, відсутня процесуальна можливість у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Тому, клопотання відповідачів до задоволення не підлягає.

При цьому, суд зазначає, що за правилами статті 262 КАС України сторона по справі може подати клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, але в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою-шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В ухвалі суду від 16.09.2019 суд роз`яснив, що відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд вказує, що наразі такого клопотання учасниками справи подано не було.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Волинь-Бетон» до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали надіслати учасникам по справі.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя Недашківська К.М.