
243/5422/19
1-кс/243/3261/2019
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2019 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Сидоренко І.О.
за участю:
секретаря судового засідання – Зубкова В.В.,
заявника – ОСОБА_1 ,
прокурора – Уздемир М.М.,
слідчого – Приходько О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Моісєєнко О.А. від 02 вересня 2019 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019051720000055 від 24.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, яка обґрунтована тим, що 28.08.21019 року він звернувся до посадових осіб СВ Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області з проханням визнати його потерпілим у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за номером 42019051720000055 від 24.05.2019 року, проте, отримав постанову слідчого про відмову у визнанні його потерпілим. В своїй заяві заявник зазначав, що в смт. Райгородок знаходиться два асфальтобетонних заводи, що належить ТОВ «Хозхімсервіс» та ТОВ «Северодонецький асфальтобетонний завод», які знаходяться у другій санітарній зоні «Слов`янський курорт» та охоронній зоні річки «Сіверський Донець», та працюють без дозвільних документів. Дані заводи розташовані на відстані приблизно 700 м. від належного заявнику житлового будинку у АДРЕСА_1 .
27.08.2019 року приблизно о 22 год. заявник ліг відпочивати, залишивши відкритими вікна, а зранку, 28.08.2019 року о 04 год. 21 хв. прокинувся від удушшя, в будинку відчувався стійкий запах бензолу/бітуму, дихання було складне, відчувався біль в легенях та головний біль, від чого його одразу вирвало.
О 05 год. 34 хв. 28.08.2019 року він, одягнувшись, під`їхав до зазначених заводів, де побачив, що дві установки з виготовлення асфальту працювали на повну потужність, а в атмосферу з двох труб здійснювалися викиди забруднюючих речовин. Невеликий вітерець відносив викиди в напрямку його будинку. Все це було ним знято на камеру мобільного телефону.
Між тим, відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.1966 року для розташування та діяльності АБЗ встановлено санітарно – захисну зону в 1000 метрів, тобто законодавчо встановлено мінімальну відстань від території підприємства до найближчого будинку в 1000 метрів.
Не призначивши та не провівши судово – медичну експертизу, не вимірявши відстань від житлового будинку до АБЗ, слідчим було відмовлено у визнанні його потерпілим.
Дану відмову у визнанні його потерпілим вважає незаконною, такою, що підлягає скасуванню.
Просить слідчого суддю скасувати постанову слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області Моісєєнко О.А. від 02.09.2019 року про відмову у визнанні потерпілим та зобов`язати слідчого визнати його потерпілим у кримінальному провадженні № 42019051720000055 від 24.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив задовольнити, надав пояснення, аналогічні обґрунтуванню письмової скарги.
Слідчий Приходько О.П. та прокурор Уздемир М.М. в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, наполягали на тому, що на теперішній час у кримінальному провадженні не встановлено достатньо обставин, які б дозволяли дійти до висновку про необхідність визнання ОСОБА_1 потерпілим. Постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим вважають законно та обґрунтованою, в задоволенні скарги просять відмовити.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя доходить до висновку про необхідність задоволення даної скарги, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Слов`янського ВП ГУНП України в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за номером 42019051720000055 від 24.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України за фактом забруднення атмосферного повітря.
28.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області з заявою про визнання його потерпілим у цьому кримінальному провадженні, зазначивши у своїй заяві обставини, за яких внаслідок діяльності асфальтобетонних заводів, розташованих у с. Райгородок, погіршився його стан здоров`я.
02.09.2019 року слідчим СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області відмовлено в задоволенні даного клопотання, про що винесена відповідна постанова. В обґрунтування відмови в задоволенні клопотання слідчий послався на вимоги ч.1 та ч. 5 ст. 55 КПК України, якими визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор вносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
При цьому слідчим належним чином не обґрунтовано, чому саме він вважає доведеною ту обставину, що заявнику не була спричинена шкода, не обґрунтовано, з яких підстав, він не приймає до уваги ствердження заявника щодо погіршення стану його здоров`я, у зв`язку з чим постанову слідчого слід вважати не обґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо вимоги заявника про зобов`язання слідчого визнати його потерпілим у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України.
Отже, на законодавчому рівні встановлено, що будь-яка фізична особа, незалежно від того, чи є вона заявником у кримінальному проваджені, чи ні, визнається потерпілим за умови, що такій особі, була спричинена моральна, фізична, або майнова шкода.
Заявник в своїй заяві зазначив, що внаслідок діяльності асфальтобетонних заводів, розташованих на недопустимій законодавством відстані від його будинку, погіршився стан його здоров`я, що є однією з підстав для стягнення моральної шкоди в розумінні положень ст. 23 ЦК України.
Обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 241 КК України є наявність небезпеки для життя та здоров`я людей (загроза захворювання людей в результаті забруднення атмосфери шкідливими речовинами; реальна можливість загибелі хоча б однієї людини внаслідок вдихання забрудненого атмосферного повітря).
Тобто, виходячи з складу даного злочину, у цьому кримінальному провадженні підлягають обов`язковому встановленню обставини щодо наявності погіршення стану здоров`я людей, які проживають в безпосередній близькості від асфальтобетонних заводів у смт. Райгородок.
Як зазначає заявник, його будинок розташований на відстані 700 м. від заводу та внаслідок діяльності заводу погіршився стан його здоров`я, що потребує перевірки під час здійснення досудового розслідування.
Таким чином, приймаючи до уваги, що при зверненні до слідчого з заявою про визнання його потерпілим, заявник виклав всі необхідні доводи для визнання його потерпілим, слідчий суддя доходить до висновку про необхідність задоволення скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303-306 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Моісєєнко О.А. від 02 вересня 2019 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019051720000055 від 24.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України – задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Моісєєнко О.А. від 02 вересня 2019 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019051720000055 від 24.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України.
Зобов`язати слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Моісєєнко О.А. визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 42019051720000055 від 24.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду І.О. Сидоренко
The court decision No. 84554487, Sloviansk City and District Court of Donetsk Oblast was adopted on 26.09.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 243/5422/19. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: