Court ruling № 84425310, 18.09.2019, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2019 р. Справа № 480/1624/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №СМ141173390427 від 05.12.2017 року на об`єкт "Облаштування вхідної групи нежитлового приміщення адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 , замовником за якою є громадська організація "Мистецький світ".

Ухвалою суду від 10.06.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

22.08.2019 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, через те, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпала свою дію шляхом виконання та її скасування не породжує жодних правових наслідків для позивача. У ОСОБА_3 виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомості, яке ґрунтується на правовстановлюючих документах. При цьому, даний спір має приватноправовий характер між позивачем та ОСОБА_3 , а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с.94-97).

28.08.2019 року представник третьої особи подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з неналежністю розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства (а.с.124).

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань представника відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі.

Представник відповідача і третя особа у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.124,130).

Розглянувши клопотання представників відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Підстави для закриття провадження визначені у ч. 1 ст. 238 КАС України.

Відповідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовим спором є спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

З аналізу наведених норм права вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин – це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на майно, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення чи дій незаконними є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на майно), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 1, 5, 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави для висновків, що з метою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зацікавлена особа, подає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює її реєстрацію. Така реєстрація є лише підставою для оформлення права власності на майно.

Отже, в цих правовідносинах такі органи реалізують свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Суд враховує, що у серпні 2017 року співвласником нежитлових приміщень, а саме Сумською міською Громадською організацією "Мистецький світ", почались роботи по реконструкції належної їм частки приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, позивач є власником 30/100 частини вказаного нежитлового приміщення (частка загальної площі становить 133,7 кв.м.).

Позивач у позовній заяві зазначив, що в процесі реконструкції були закладені вікна, що належать позивачу, а на місці одного з цих вікон було влаштовано вхід до частини нежитлового приміщення третьої особи. Згоду на таке закладення вікон позивач не надавав, а тому вважає, що рішення відповідача про затвердження декларації про готовність об`єкта до експлуатації №СМ141173390427 від 05.12.2017 року порушує його права.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте чи прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам), є предметом судового захисту.

За змістом ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і не вбачає підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про закриття провадження у справі №480/1624/19 за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в момент постановлення і окремо не оскаржується, заперечення на неї може бути включено да апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 20.09.2019 року.

Суддя А.Б. Діска