Court ruling № 84423987, 23.09.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

УХВАЛА

23 вересня 2019 року Справа №160/9000/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №UA110000/2019/200080/2 від 02.05.2019р., -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2019р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС та просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200080/2 від 02.05.2019р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Разом з тим, позовна заява не містить обґрунтувань порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача, оскільки зі змісту позову видно, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги лише незрозумілістю оспорюваного рішення, що не є належним обґрунтуванням щодо порушення таким рішенням прав позивача, в порушення вимог ч.1 ст.5, п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем додані до позову ксерокопії доказів, які не є належними доказами у розумінні ст.ст.72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки деякі із ксерокопій документів складені іноземною мовою, тоді як судочинство у адміністративних судах проводиться державною мовою згідно до вимог ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно, додані до позовної заяви документи повинні бути складені (переведені) державною мовою, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем до позову не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, як вбачається зі змісту позову позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, посилається на рішення Верховного Суду, проте, до позову копій зазначених рішень позивачем не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові обґрунтувань порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод та інтересів позивача, оскільки зі змісту позову видно, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги лише незрозумілістю оспорбюваного рішення, що не є належним обґрунтуванням щодо порушення таким рішенням прав позивача, у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії рішень Верховного Суду на які позивач посилається; ксерокопії документів, складених іноземною мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.5, п.9 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визнання протиправним та скасування рішення №UA110000/2019/200080/2 від 02.05.2019р. - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові обґрунтувань порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод та інтересів позивача, оскільки зі змісту позову видно, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги лише незрозумілістю оспорбюваного рішення, що не є належним обґрунтуванням щодо порушення таким рішенням прав позивача, у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії рішень Верховного Суду на які позивач посилається; ксерокопії документів, складених іноземною мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва