Court ruling № 84414679, 12.08.2019, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

12.08.19

Справа № 200/11804/19

Провадження № 1-кс/200/7165/19

УХВАЛА

12 серпня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ Яковлев Д. О., вирішуючи питання про розгляд клопотання про проведення експертизи, –

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ надійшло клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській областіГапонова В. В., про проведення експертизи (кримінальне провадження від 27 липня 2019 року № 12019040030001868).

Перевіривши клопотання, подане слідчим без погодження з прокурором, виходжу з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Перелік повноважень прокурора та слідчого, які є сторонами кримінального провадження з боку обвинувачення, наведено у Параграфі 2 Глави 3 Розділу І КПК України.

Так, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатись за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Таким чином, процесуальний закон, шляхом чіткого розмежування повноважень слідчого, прокурора та суду, не лише, конкретизує обсяг прав та обов`язків, а насамперед, з урахуванням публічного характеру кримінального провадження, забезпечує дієвий механізм контролю законності, обґрунтованості і своєчасності процесуальних дій сторони обвинувачення, під час проведення досудового розслідування.

Щодо положень ч. 2 ст. 242 КПК України, згідно з якою, слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України; 6) визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням; вважаю хибним висновок про наявність права слідчого безпосередньо (без погодження прокурора) звертатися з клопотанням про призначення експертизи до слідчого судді. При цьому, виходжу з того, що ч. 2 ст. 242 КПК України «Підстави проведення експертизи», не вказує на зміну порядку звернення з клопотанням до слідчого судді, а фактично обмежує право сторони обвинувачення самостійно і незалежно приймати процесуальні рішення, шляхом закріплення обов`язку слідчого або прокурора, звертатися з відповідним клопотанням у зазначених у статті випадках.

Додатково, вважаю за потрібне звернути увагу на положення п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, з метою надання належної оцінки та усвідомлення ризиків та негативних наслідків здійснення процесуальних дій з недодержанням вимог КПК України.

За правилом ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першої статті 7 цього Кодексу.

Оскільки дане клопотання про проведення експертизи, не погоджено прокурором, керуючись ст. ст. 1, 9, 26, 36, 40, 242 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про проведення експертизи (кримінальне провадження від 27 липня 2019 року № 12019040030001868), – повернути слідчому Гапонову В. В., для належного оформлення.

Копію ухвали направити прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Д. О. Яковлев