Decision № 84401141, 10.09.2019, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2019 року м. Рівне №460/1241/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача – адвоката Мельничук Є.С.; відповідача – Стадник А.Ф.; представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області – Максимчука В.П.; представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Рівненської міської ради – не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасії Федотівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасії Федотівни (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 2,4371 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розміщення Басівкутського родовища суглинків) та присвоєння їй кадастрового номеру: 5610100000:01:066:0104, та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: Рівненська АДРЕСА_1 м. рівне, АДРЕСА_2 . Ярослава Гашека, кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104; зобов`язати Державного кадастрового реєстратора усунути перешкоди у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 та перебуває у власності позивача шляхом зобов`язання Державного кадастрового реєстратора здійснити внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 , із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (для ведення особистого підсобного господарства), що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 .

Заяви по суті справи.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,439 га яка розташована за адресою АДРЕСА_4 території с АДРЕСА_5 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданого 27.04.1998р., зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 5475. 03 січня 2018 року Рівненським міським судом Рівненської області було ухвалено рішення по цивільній справі № 569\1641\17 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів», яким було визнано недійсним договір оренди землі від 16.09.2013р., укладений між Рівненською міською радою та товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 . Право оренди вищезазначеної земельної ділянки було скасовано на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03.01.2018.

З цією метою позивач 05 жовтня 2018 року звернувся до Приватного підприємства «Рівненська земельна компанія» для виконання проектно-вишукувальних робіт. Виконання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у його власності в АДРЕСА_4 . Відповідно до рішення відповідача від 05.04.2019 ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав перетину з ділянкою 5610100000:01:066:0104, площа співпадає на 100%.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони порушують його право на державну реєстрацію належної йому земельної ділянки. Так позивач стверджує, що при реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 було допущено помилку, яку відповідач зобов`язаний був виправити та зареєструвати належну ОСОБА_1 земельну ділянку у земельному кадастрі. Тому, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що спірне рішення про відмову у реєстрації земельної ділянки позивача було прийнято відповідно до вимог законодавства, зокрема на підставі підпункту 4 пункту 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». На момент реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер якої 5610100000:01:066:0104, за ВАТ «Рівненський завод будівельних матеріалів» були всі необхідні документи. Тому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, де вказав, що у судовому рішенні №469/1641/17 від 03.01.2018 встановлено, що до складу земельної ділянки, що була передана в оренду товариству з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» увійшла земельна ділянка площею 0,4390 га, що належить ОСОБА_1 Другий примірник Державного акту на право приватної власності на землю повинен знаходитися в Управлінні Держгеокадастру. Тому, на думку позивача, інформація про земельну ділянку площею 0,439 га, могла і повинна бути відома при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:01040104. Крім того, позивач вказує, що відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру, може здійснюватися, в тому числі на підставі рішення суду. Таким чином, ОСОБА_1 просить суд задовольнити позовні вимоги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подало пояснення на позовну заяву, в яких вказало, що відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали такі документи. Державна реєстрація земельної ділянки проведена державним кадастровим реєстратором ОСОБА_2 , відтак вимога до відповідача є безпідставною, оскільки державний реєстратор Стадник ОСОБА_3 Ф. не здійснювала такої реєстрації і не може її скасувати. Судове рішення, на яке посилається позивач, стосується визнання недійсним договору оренди землі від 16.09.2013, укладеного між Рівненською міською радою та ТзДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів», в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_6 . АДРЕСА_4 . Відтак, речове право не припинено повністю, а лише в частині. Щодо виправлення помилок, то третя особа наголошує, що помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, виправляються після внесення змін до документації із землеустрою. Тому, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Рівненська міська рада пояснення на позовну заяву до суду не подала.

Ухвалою суду від 03.06.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2019 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області та Рівненську міську раду, підготовче засідання відкладено на 10.07.2019.

Протокольною ухвалою суду від 10.07.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву.

Ухвалою суду від 30.07.2019 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області заперечили проти позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

У судовому засіданні 10.09.2019 на підставі статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,4390 га, що розташована у АДРЕСА_4 територія АДРЕСА_5 ) та призначена для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 27 квітня 1998 року серії НОМЕР_1 , виданим Великоомелянською сільською радою народних депутатів та зареєстрованим в Книзі записів держаних актів на право приватної власності на землю за № 5475.

05 жовтня 2018 року позивач звернувся до Приватного підприємства «Рівненська земельна компанія» для виконання проектно-вишукувальних робіт, виконання топографо-геодезичного знімання земельної ділянки та розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у його власності в АДРЕСА_4 .

Рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадасгру у Рівненській області Стадник Анастасії ОСОБА_4 , № РВ-5600582782019 від 05.04.2019р, було розглянуто подану сертифікованим інженером-землевпорядником в електронній формі (відповідно до п.110-2 Порядку ведення Державного земельного кадастру) заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 02.04.2019 р. (реєстраційний номер ЗВ-97002228592019) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою 5610100000:01:066:0104, площа співпадає на 100% (накладка) (а.с.19).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , формуючи свої позовні вимоги, в першу чергу просить суд визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Рівному міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасії ОСОБА_4 щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 2,4371 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розміщення Басівкутського родовища суглинків) та присвоєння їй кадастрового номеру: 5610100000:01:066:0104, та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: Рівненська АДРЕСА_3 . Ярослава АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104.

Щодо вказаних позовних вимог, то судом встановлено наступне.

06 вересня 2013 року між Рівненською міською радою і Товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» був укладений договір оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 площею 24371 кв.м., яка знаходиться в місті АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 .

Як слідує з договору оренди землі, вказана земельна ділянка призначена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків).

Згідно висновку експертного дослідження № 161020/З_С судової земельно-технічної експертизи від 21 листопада 2016 року, проведеного судовим експертом Сайко С.Л. (ПП «Експерт-Рівне-Консалт»), земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 площею 2,4371 га накладається на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 та на земельну ділянку площею 0,4390 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 27 квітня 1998 року.

Таким чином, до складу земельної ділянки, що була передана в оренду товариству з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» увійшла земельна ділянка площею 0,4390 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до судового рішення Рівненського міського суду від 03.01.2018 у справі №569/1641/17 визнано недійсним договір оренди землі від 16 вересня 2013 року, укладений між Рівненською міською радою і товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 (а.с.16-17).

Дані обставини встановлені судовим рішенням та не заперечуються сторонами у справі. Однак, при цьому суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначенні Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VІ (далі – Закон №3613).

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №3613 Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону №3613 Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі – Порядок №1051). Відповідно до пункту 56 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор несе відповідальність:

1) ведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку;

2) відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення;

3) тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі Поземельної книги.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №3613 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом (частина перша статті 39 Закону №3613).

Матеріалами справи підтверджено, що внесення відомостей 11.09.2013 до Державного земельного кадастру за користувачем: ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів» стосовно земельної ділянки площею 2,4371 га, цільове призначення: для розміщення Басівкутського родовища суглинків та присвоєння їй кадастрового номеру 5610100000:01:066:0104, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , здійснював державний кадастровий реєстратор ОСОБА_5

Державний кадастровий реєстратор відділу у м. Рівному міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_6 Анастасія Федотівна не здійснювала реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки, тому позовна вимога про визнання протиправними її дій щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:066:0104, є безпідставною та необгрунтованою.

Щодо вимоги ОСОБА_1 до відповідача про скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закон №3613 передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №3613 державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно з частиною десятою статті 24 Закону №3613 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Пунктом 57 Порядку передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок.

Таким чином, відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: Рівненська АДРЕСА_3 . Ярослава АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104, Державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасією Федотівною.

Позивач наголошує на помилковість внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: Рівненська АДРЕСА_3 . Ярослава АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104, а відтак і протиправність рішення відповідача № РВ-5600582782019 від 05.04.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1

Однак, суд зазначає, що частиною шостою статті 24 Закону №3613 визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Судом з`ясовано, що з метою набуття права власності на земельну ділянку, позивач виготовив технічну документацію із землеустрою. Після чого подав кадастровому реєстратору заяву про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, проте Рішенням від 05.04.2019 йому відмовлено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам. При перевірці було виявлено накладення на іншу земельну ділянку. Земельна ділянка, реєстрацію якої бажає провести позивач, перетинається з ділянкою 5610100000:01:066:0104.

При реєстрації земельної ділянки за зверненням позивача, державний кадастровий реєстратор має з`ясувати обставини щодо можливості накладення земельних ділянок, а саме: наявність помилок в документації, поданій на реєстрацію, інші обставини, що перешкоджають такій реєстрації.

Відповідно до статті 21 Закону №3613 відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно статті 37 Закону №3613 у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк - письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Пунктом 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Держкомзема від 18.05.2010 № 376 передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно пункту 138 Порядку №1051 визначено, що помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Пункт 153 Порядку вказує, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Аналіз вищенаведених норм Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру дають підстави стверджувати, що про наявність помилки та підстав її виправлення, шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру, є встановлення недостовірної інформації в Технічній документації розробленої безпосередньо на земельну ділянку, відомості про яку слід внести зміни. Наявність неточностей (помилок) слід встановлювати в проекті землеустрою, розробленої для ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів», щодо відведеної в оренду земельної ділянки по вулиці Ярослава Гашека.

Учасниками справи та судом не заперечується факт встановлення судовим рішенням Рівненського міського суду від 03.01.2018 у справі №569/1641/17 обставин того, що договір оренди землі від 16 вересня 2013 року, укладений між Рівненською міською радою і товариством з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в місті Рівне на вулиці Ярослава Гашека,17, є недійсним, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 площею 2,4371 га накладається на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 та на земельну ділянку площею 0,4390 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 27 квітня 1998 року.

Однак, вказаний договір оренди визнаний недійсним лише в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_4 .

Разом з тим, станом і на час звернення позивача до державного кадастрового реєстратора із заявою про реєстрацію належної йому земельної ділянки, і станом на час розгляду справи в суді, виправлень, змін в проект землеустрою, розробленому для ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, не вносилось. З огляду на те, що підстави у відповідача вносити зміни в Державний земельний кадастр в порядку внесення виправлень, були відсутні, а тому останнім обґрунтовано прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

За таких обставин, суд вважає, що державний кадастровий реєстратор діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому, суд зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

Крім того, у пункті 227 рішення у справі «Кудла проти Польщі» суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).

Суд також враховує положення Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Окрім цього, розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Автономне поняття «законні очікування» не може протиставлятися положенням частини другої статті 19 Конституції України про пріоритетність забезпечення правового порядку. Практикою ЄСПЛ визнається, що принцип обґрунтованого очікування не може заперечувати право держав формувати (змінювати) своє законодавство.

Отже, судом встановлено безпідставність вимог позивача саме в обраний ним спосіб, тому є відсутніми підстави застосовувати концепцію «легітимних очікувань» або надати їй перевагу порівняно з нормами статті 19 Конституції України та Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання про те, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту, тому заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасії Федотівни (33028, місто Рівне, вулиця Лермонтова, 6), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (33013, місто Рівне, вулиця Симона Петлюри, 37; код ЄДРПОУ 39768252) та Рівненської міської ради (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, 12А; код ЄДРПОУ 34847334), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 вересня 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.