Decision № 84358564, 18.09.2019, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/3035/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області) про визнання протиправними дій, які полягають у зменшенні розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення з 1.01.2018; зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію з 1.01.2018 у розмірі 86% грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату станом на 1.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач провів перерахунок пенсії позивача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 1.01.2018, зменшивши при цьому відсоткове співвідношення до грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, що, на переконання позивача, є безпідставним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

2.09.2019 судом одержано відзив ГУПФ України в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Наполягав, що з 1.05.2014 і по даний час є чинною редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір премії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Наголошував, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача, розмір якої збільшився, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені учасниками в заявах по суті справи, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що відповідачем не заперечується.

Пенсія позивачу призначена з 21.11.1990 у розмірі 71% грошового забезпечення, що підтверджено копією розрахунку про призначення пенсії за вислугу років /а.с. 21/.

З 1.09.2016 позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення /а.с. 26/.

Полтавським обласним військовим комісаріатом на підставі пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 у березні 2018 року складено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, та подано дану довідку до ГУПФ України в Полтавській області /а.с. 27/.

На підставі цієї довідки відповідач у квітні 2018 року провів перерахунок пенсії позивача з 1.01.2018 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 із застосуванням граничного розміру грошового забезпечення у 70% з надбавками та підвищенням /а.с. 28/.

24.07.2019 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії із врахуванням 86% грошового забезпечення /а.с. 11/.

Листом ГУПФ України в Полтавській області від 1.08.2019 вих.№3979/К-03 позивачу повідомлено про те, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням вимог частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою максимальний розмір пенсії обмежено 70% від грошового забезпечення /а.с. 33/.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд враховує, що позивачу пенсія за вислугу років призначена до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 9.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 71% грошового забезпечення.

Після набрання чинності Законом №2262-ХІІ розмір пенсії за вислугу років визначався статтею 13 цього Закону.

Частиною першою цієї статті у редакції від 9.04.1992 було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

На цій підставі розмір пенсії позивача обчислювався виходячи з 75 % грошового забезпечення.

Законом України від 25.03.1996 №103/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відтак, з 1.06.1996 пенсія позивача обчислювалась виходячи з 85 % грошового забезпечення.

Законом України від 4.07.2002 №51-IV "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" внесено зміни до вказаної норми шляхом збільшення розміру грошового забезпечення з 85 до 90 процентів.

З урахуванням наведеного, розмір пенсії позивача з 1.01.2003 обчислювався з розрахунку 86 % грошового забезпечення.

Законом України від 4.07.2002 №51-IV у редакції Закону України від 4.04.2006 №3591-IV назву Закону №2262-ХІІ змінено на "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 1.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, який набрав чинності з 1.05.2014, до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", а у подальшому цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 1.10.2011, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що вищевказаний Закон №3668-VI набрав чинності після призначення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 86% розміру грошового забезпечення військовослужбовця.

Отже, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90%, а згодом 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 3.04.2018 у справі №175/1665/17 (номер рішення ЄДРСР 73194729).

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо /рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій/.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зауважує, що застосування відповідачем норми частини другої статті 13 Закону №2262-XII у редакції, чинній на дату проведення перерахунку, є порушенням приписів частини першої статті 58 Конституції України, оскільки у даному випадку становище позивача погіршилось.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно враховано граничний розмір грошового забезпечення відповідно до норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, перерахунок пенсії позивача з 1.01.2018 належить провести виходячи з 86 відсотків грошового забезпечення.

А відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.

Позивач від сплати судового збору звільнений, відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо заниження розміру пенсії ОСОБА_1 , обчисленої відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 86 відсотків до 70 відсотків від суми грошового забезпечення з 1 січня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з 1 січня 2018 року, виходячи з розміру пенсії 86 відсотків суми грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року у довідці Полтавського обласного військового комісаріату, та провести виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року з урахуванням фактично проведених виплат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 3.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко