Decision № 8423480, 21.07.2009, Myrhorod City and District Court of Poltava Oblast

Справа №2- 820 / 2009 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 року місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – Альошиної Н.М.

при секретарі - Сахненко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 спілки «Лубно» про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, ціна позову 8554 грн.41 коп,.

В С Т А Н О В И В

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом до відповідача ОСОБА_2 спілки «Лубно», в якому просила стягнути з відповідача 3213 грн.49 коп. заробітної плати невиплаченої їй при звільненні, середньомісячну заробітну плату до дня фактичного розрахунку- 1632 грн.42 коп., заробітну плату з 01 по 06 квітня 2009року 221грн.24 коп. за 15календарних днів невикористаної відпустки 487грн.26 коп. та моральну шкоду, яку вона оцінила у 3000 грн., а всього 8554грн.41 коп. В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що працювала у відповідача на посаді бухгалтера- касира Миргородської філії КС «ЛУБНО» з 13 грудня 2007 року по 06 квітня 2009 року та звільнилася з посади за ст.38 КЗпП України у зв’язку з невиплатою їй заробітної плати з січня 2009 року. В день звільнення з нею не було проведено розрахунку, незважаючи на те, що вона була нарахована. При звільненні їй не було виплачено 3213 грн.49 коп. заробітної плати, що є порушенням ст.116 КЗпП України, її середньомісячний заробіток до дня фактичного розрахунку на день складання позовної заяви склав 1632грн.42коп. В розрахунок заборгованості по заробітній платі не враховано заробітну плату за 6 днів квітня 2009 року, та 15 календарних днів невикористаної відпустки – 708грн.50 коп. Цими діями відповідача їй було завдано значної моральної шкоди, що полягала в тому, що тривалий час вона не могла скористатися своїм заробітком в інтересах сім’ї, не могла своєчасно оплатити комунальні платежі - борг що виник за користування газом, її сім’я не могла повноцінно харчуватися, а тому моральну шкоду оцінила в 3000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення судом заочного рішення, та просила суд стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату з дня звільнення з роботи до дня винесення судом рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд вважає, що справу можливо розглянути без їх участі за наявних у справі доказів та винести заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до копії трудової книжки та наказу (а.с.3, 21) звільнилася з посади бухгалтера – касира Миргородської філії КС «Лубно» за власним бажанням по ст.38 КЗпП України.

Згідно наданої довідки (а.с.4,5) на день звільнення позивачки ОСОБА_1 КС «Лубно», як юридична особа, була винна їй 3213грн.49коп.заробітної плати із січня по березень 2009 року, яка не виплачена і на день розгляду справи, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ст.10,11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами позовних вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі. Виходячи із вимог Закону, позивачкою не надано доказів заборгованості перед нею КС «ЛУБНО» за 6 робочих днів квітня 2009 року, та суми боргу та 15-ти календарних днів відпустки, а тому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити за недоведеністю.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи провадиться в день звільнення, тобто останній день роботи.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто виходячи із довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1М.(а.с.4) її сума з 06 квітня по 21 липня 2009 року складає 2924грн.25 коп.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 3000 грн. моральної шкоди згідно ст.237-1 КЗпП України суд вважає за розумне і обґрунтоване задоволення позовних вимог частково в сумі 300 (триста) грн, в решті позовних вимог, як не співрозмірно заявлених моральним переживанням у зв’язку з не виплаченим розрахунком, а тому в решті суми стягнення моральної шкоди позивачці ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України позивачка ОСОБА_1 при подачі позову до суду була звільнена від оплати судового збору та витрат з ІТЗ., ці витрати згідно ст.88 ЦПК України в сумі 51 грн. судового збору ,та 30 грн. витрат на ІТЗ необхідно стягнути на користь держави з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 224-228, 213-215, 218, 295, ЦПК України,ст.116,117, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 спілки «Лубно»( юридична адреса;м. Лубни, вул.Монастирська,70, рахунок 26501725231770 в Лубенському відділенні ПОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 331014, код ЄДРПОУ 26091230 . на користь ОСОБА_1 3213 грн.49 коп. невиплаченої заробітної плати за період із січня по березень включно 2009 року, середньомісячного заробітку по день постановлення судового рішення 2924грн.25 коп., 300 грн.(триста) моральної шкоди, а всього 6437грн.74 коп. та на користь держави 64 грн.37коп.судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ з розгляду справ у судах.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Копію рішення направити відповідачеві.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуюча, суддя: Н.М.Альошина