Court ruling № 84223233, 13.09.2019, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

13 вересня 2019 р. Справа № 520/11501/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2019 року представником позивача подано до суду заяву, у якій він просить суд зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 по справі №520/11501/18; накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 по справі №520/11501/18, штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.

В обґрунтування заяви, представник позивача зазначив, що відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 по справі №520/11501/18 не виконано.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 позов - задоволено частково. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова поновити з 01.07.2018 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць. У решті вимог позов - залишено без задоволення.

Вищезазначене рішення набрали законної сили 12.02.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Відповідно до ч. 6 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами частини 8 цієї статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Зазначені норми кореспондуються з положенням частини 6 статті 245 цього Кодексу, згідно з якими у випадках, визначених у частинах третій - п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Суд зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.

Вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом, при винесенні рішення питання про встановлення звіту про виконання судового рішення у відповідній справі розглянуто не було.

Щодо клопотання представника позивача про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 10.01.2019, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає, що передумовою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України є встановлення судового контролю та невиконання відповідачем вимог частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи відсутність рішення суду про встановлення судового контролю по даній справі, вимоги заявника про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М.Панов